Вишеградська четвірка: чи варто українцям шукати там свого щастя?

BOGDAN NEWS продовжує серію матеріалів про життя української діаспори в країнах Європи. Нагадаємо, що в створенні цих нарисів нам допомагає хмельницький веломандрівник, експерт з розвитку територій, тестувальник «зелених» маршрутів і сільських садиб в усій Європі Сергій Толстіхін. Минулого разу він розповів про загальні враження від нещодавньої подорожі двадцятьма країнами Старого світу, в кожній з яких спілкувався із земляками. Сьогодні ж мова піде про життя української діаспори в державах так званої Вишеградської четвірки – Польщі, Чехії, Словаччині та Угорщині. Ці країни колись входили до складу створеного СРСР Соціалістичного табору, більше відомого як Варшавський договір. Тобто порівняння рівня життя в вищезгаданих державах з українським реаліями є цікавим саме через схоже історичне минуле. Зауважимо, що в матеріалі також можна безпосередньо ознайомитися з думками представників діаспори в цих країнах, які наші співвітчизники висловили для BOGDAN NEWS вході спеціального опитування.     

Польща  – найбільш розвинена, Чехія трошки «совкова»

BOGDAN NEWS: «Сергію вітаємо! На початку цього нарису хотілося б спитати: які особливості кинулися Вам в очі під час мандрівки країнами Вишеградської четвірки? Адже на початку 90-х років минулого століття Україна починала самостійне «плавання» відштовхуючись від дуже схожих з вищезгаданими державами позицій».

Сергій Толстіхін: «В цілому, видно, що це пострадянські країни. Наприклад, по архітектурі. Але вони здійснили просто космічний стрибок. Хоча ми теж могли б бути на такому самому рівні. Почнемо з Польщі. Я там прожив шість років і дуже глибоко знаю цю країну. По-перше, декілька фактів про Польщу. Нещодавно вона офіційно увійшла до переліку розвинених держав, а їх всього біля тридцяти в світі. Тобто це вже такий показник, який надає нам право вважати Польщу заможною країною. По-друге, Польща після розширення Євросоюзу у минулому десятилітті показала найбільший економічний ріст. З держав колишнього Варшавського договору це найуспішніша країна. В 2008-му році під час Всесвітньої економічної кризи майже всі країни Євросоюзу показали падання економіки, і тільки одна Польща не пішла в рецесію. По-третє, в цій державі зробили надзвичайний акцент на децентралізації, і це було ще на початку 90-х. Також зробили акцент на малий та середній бізнес. І в Україні, коли почалися децентралізаційні процеси, взяли за основу саме польську модель. Тобто треба зробити так, як у нашої західної сусідки, щоб гроші з регіонів не потрапляли до столиці, а потім на місце верталася лише їх невеличка частина. Ну і акцент на малий та середній бізнес. Якщо їдеш по Польщі, то зустрічаєш багато реклами малих фірмочок, мануфактур, сімейних підприємств. Вражає, як сприймається їхня країна візуально. Ті ж самі дороги, відремонтовані будинки – все гарно. Також у Польщі розвинути зелені маршрути».

BOGDAN NEWS: «А що можна сказати про Чехію та Словаччину? Серед українців вельми популярною є точка зору стосовно того, що та ж Чехія більш розвинена, ніж Польша».

Сергій Толстіхін: «Це міф. Якщо брати до уваги Чехію, то одразу видно, що це трохи бідніша країна. Щоб зробити такий висновок, ми відштовхувалися не від центрів всім відомих туристичних міст. Ми їхали різними зеленими маршрутами по місцевим селам, які й брали до уваги для порівняння. І різниця відносно Польщі одразу видна. Якщо в Польщі навіть в найвіддаленіших селах і газони підстрижені, і бордюри хороші, то в Чехії рівень трішечки нижчий. В глибинці там можуть бути занедбані клумби, зупинки громадського транспорту побиті. Тобто є елементи так званого «совка».

Словаччина – звісно, що вона дуже схожа на Чехію. Ми в Словаччині були в містах Прешов, Кошице. Сподобалось, наскільки місцеві жителі фізично активні. Вони дуже люблять відпочинок вихідного дня. Якщо українці люблять на вихідних відіспатися і толком нікуди не ходити, словаки беруть лижі в руки і вперед, кататися. Або на велосипедах можуть поїхати кудись із дітьми. Але хочу зауважити один негативний момент: в місті Прешов нас, коли ми їхали на велосипедах, закидала камінцями зграя циганчат. Вони щось кричали та «пуляли» в наш бік. Це не є великою проблемою, але враження було трохи спаплюжене. Я не пам’ятаю, щоб в Хмельницькому або Кам’янці траплялось таке. Хоча країна дуже гарна і словаки добрі люди».

В Угорщині треба бути готовим до екзотики

BOGDAN NEWS: «Будь ласка, декілька слів про Угорщину. Ми всі розуміємо, що головним чином туди їдуть жителі Закарпатської області. Але останнім часом рекламу про роботу в Угорщині можна чути навіть по вуличному радіо у Хмельницькому, тому пару слів для тих, хто хоче спробувати свої сили в цій країні».

Сергій Толстіхін: «Що стосується Угорщини – то те зовсім інша країна. Польща, Чехія та Словаччина чимось на нас схожі, а Угорщина ні. Як відомо, ця держава є таким певним островком в Європі. Навколо неї проживають слов’яни та німці, а мадяри не є ні першим ні другим. В Угорщині зовсім інша архітектура. Будинки трохи нижчі, вони вкриті керамічною черепицею. В старих селах вона вся в цвілі, обросла мохом. Все це надає маленьким містечкам такий старовинний акцент. Якщо в Польщі дахи теж можуть бути з черепиці, але нової, то в Угорщині як правило ні. І зовнішньо видно, що це інша нація. В цілому видно, що Угорщина трохи бідніша за вищезгадані країни. В той же час в плані господарювання мадяри чимось схожі на українців. Вона не «паряться», як поляки, щоб все було ідеально. В угорців може на дворі лежати якась купа піску, інших будматеріалів і т.д.».

Вишеградська четвірка серед українців пріоритет

BOGDAN NEWS: «Ви питали у наших земляків, наскільки важко їм було знайти роботу та чи задовільнені вони рівнем заробітної плати?».

Сергій Толстіхін: «Почну з того, що більшість українців їздять до Польщі. Так, дехто прямує до Чехії та Словаччини, але Польща для наших це №1. В цілому можна сказати наступне: якщо ти нормальна та працьовита людина, все буде добре. Є правові юридичні механізми, щоб можна було легалізуватися. Інше питання, що зараз оплата праці в Польщі є неконкурентоспроможною порівняно з німецькою. Багато українців зараз хочуть їхати ще далі на Захід. Країни Вишеградської четвірки втрачають серед наших земляків пріоритет. Якщо в Польщі, наприклад, оплата 12 злотих за годину, то в Німеччині це вже 8-10 євро за годину. А представники інтелектуальних професій можуть заробляти й набагато більше. І все ж таки зауважу: в тій же Польщі ситуація не погана. Якщо раніше українців дискредитували в оплаті, платили менше ніж місцевим, то зараз ситуація зовсім інша. Є мінімальна ставка і все – працюй. Неважливо звідки ти приїхав. Поляки розуміють, що успішний ріст їхньої економіки можливий лише при використанні робочої сили з закордону, і в першу чергу, з України».

BOGDAN NEWS: «Можете навести якийсь конкретний приклад, історію працевлаштування та акліматизації якоїсь людини, чи сім’ї?».

Сергій Толстіхін: «Наприклад ми в Словаччині ночували у родини лікарів. Їх історія наступна. Спочатку туди приїхала дружина. Вона там влаштувалася в місцеву клініку, яка, незважаючи на те, що містечко малесеньке, дуже сучасна. Її там сприйняли з розпростертими обіймами, далі хорошу зарплату та квартиру. Потім приїхав чоловік з дитиною. Єдиний мінус, що він, поки не пройшов процедуру акредитації не може працювати за своїм фахом – кардіологом. Зараз займає посаду звичайного терапевта, але готується до екзаменів. Коли їх здасть, то працюватиме саме кардіологом і зарплата в нього виросте в два з гаком рази».

BOGDAN NEWS: «Можливо трохи «оффтопне» питання, але чи варто звертатися до фірм, які займаються працевлаштуванням за кордном?».

Сергій Толстіхін: «Все залежить від ситуації. Можу лише додати, що зараз з’являється чимало нечесних посередників з пошуку роботи. Вони можуть взяти гроші наперед, а потім зникнути з «горизонту». Або влаштувати людину на роботу, яка взагалі не є тим, на що пошукач розраховував».

З житлом допоможуть земляки

BOGDAN NEWS: «Тепер пару слів про пошук житла. Звичайно, за родину лікарів, яка успішно влаштувалися у Словаччині, можна тільки порадіти. Але ж не у всіх виходить так гладко».

Сергій Толстіхін: «Що стосується житла, то з цим проблем, думаю, не буде. Зараз чимало українців створюють вайбер- та телеграм спільноти саме з питань пошуку житла. Тобто там за необхідністю можна написати, наприклад: «Привіт, я їду в Кошице. Порадьте, будь ласка, чи варто звертатися до ріелторської контори? Або в когось є на прикметі житло?». Іншими словами, наші земляки допомагають один одному. Зауважу, що хазяї нерухомості, завжди від орендатора беруть завдаток. Це від одного до трьох місяців наперед. Але дана сума, якщо в квартирі нічого не було пошкоджено та поламано, наприкінці терміну знімання житла повертається орендатору».

Українська медицина краща за… європейську?

BOGDAN NEWS: «Стосовно медицини: чимало людей тут, в Україні чули, що в ЄС якісні послуги такого плану занадто дорогі, а ті що безкоштовні, не на дуже високому рівні. Чи це так?».

Сергій Толстіхін: «З медициною є певні нюанси. Майже вся медицина є страховою.  Зауважу, що до всіх, умовно кажучи, безкоштовних спеціалістів дуже великі черги. В цілому саме черги – це одна з головних бід європейської медицини. Навіть в нас, в Україні, не такі великі черги, як в них. В Польщі був випадок, коли одного 80-річного пенсіонера записали на прийом до лікаря на 2039 рік! Про це писали всі місцеві газети, на цю подію звернув увагу прем’єр-міністр. В результаті вищезгаданого дідуся посунули на 2024 рік. Ось такі там черги. Звісно, є там приватні лікарні. Але там зацікавлені в тому, щоб Ви лікувалися в них як можна довше. Відповідно лікарі в таких клініках  можуть діагностувати у Вас те, чого в реаліях немає, тільки б висмоктати побільше грошей».  

Думка емігранта           Дарина, 33 років. Живе та працює в Словаччині:

«Медицина – все, що стосується нирок – пересадка, діаліз, лікування та онкозахворювання – на рівні, все інше – просто дно, навіть гірше..»

BOGDAN NEWS: «Тобто у нас с медициною, щоб там не казали, не все так вже й погано?».

Сергій Толстіхін: «Питання не просте. Але принаймні українці закордоння дуже хвалять вітчизняну медицину. У на попри те, що й зарплати в медиків малі, й обладнання часто сучасного немає, якість медобслуговування зовсім непогана. Люди відмічають фаховість наших лікарів. Крім того, до відповідного фахівця все одно легше достукатися, ніж там. По-третє, у нас медицина все одно дешевше, ніж в країнах Євросоюзу. Наприклад, стоматологія. Це факт: в Польщі дуже популярні стоматологічні виїзди до України. Вони набирають бус людей, їдуть до Львова чи іншого міста неподалік від кордону. З лікарями наперед домовляються та їдуть на уік-енд лікуватися. Така «стоматологічна» подорож, навіть із проживанням у готелі, поляку все одно виходить набагато дешевше, ніж лікувати зуби у себе вдома».

«Треба розділяти роботу і політику!»

BOGDAN NEWS: «І останнє на сьогодні питання: як в країнах, які ми сьогодні обговорюємо, місцеве населення ставиться до українців?».

Сергій Толстіхін: «До наших там всюди нормально ставляться. Так, ми інколи читаємо в ЗМІ, що десь в Польщі українця назвали бандерівцем та побили. Але це поодинокі випадки. Напевно, що в кожній країні є випадки ксенофобії та шовінізму. Просто треба дивитися на статистику. Якщо це один випадок на мільйон, то це не страшно. Треба чесно працювати, і все буде «ок». Також зауважу, що обов’язково треба вивчити мову. Ось чого європейці не люблять всяких вихідців з Азії та Африки? Тому що вони не інтегруються в суспільство тієї країни, куди приїхали. Мову не хочуть вчити. А українці не такі. Вони інтегруються, вивчають мову, з повагою відносяться до місцевих традицій. Того в українців там все нормально.

Думка емігранта           Сергій, 40 років. Живе та працює в Словаччині:

 «Взагалі добре, і мені зустрічались саме такі люди, які раді і спілкуванню, і допомогти і просто разом час провести. Але знайомі розповідали, що деякі місцеві незадоволені тим, що українці можуть забрати їх робочі місця. Сам з таким не зустрічався, але не вірити теж причин нема…»

І ще один нюанс: треба розділяти роботу і політику. Стосовно останньої треба розуміти, що є певні червоні лінії, які не треба переходити. Наприклад питання Степана Бандери та УПА. Для поляків це болючий момент. Була війна, були між поляками та українцями певні конфлікти. І поляки ну ніяк не сприймають червоно-чорний прапор. Але це нормально. Треба розуміти: при всьому тому, що Бандера у нас визнаний героєм, ти приїхав в гості до сусідньої держави. Відповідно, треба з повагою ставитися до тамошнього бачення нашої спільної історії».