Українці в «старій» Європі: треба в усьому намагатися бути на високому рівні

Публікація матеріалів про особливості різних аспектів життя української діаспори в європейських країнах триває. Як завжди, при написанні даних заміток BOGDAN NEWS допомогу надає хмельницький веломандрівник, експерт з розвитку територій, тестувальник «зелених» маршрутів Старого світу Сергій Толстіхін.

В минулому нарисі мова ішла про життя наших земляків в країнах Вишеградської четвірки – Польщі, Чехії, Словаччині та Угорщині. Цього ж разу Серій Толстіхін розповів про долю українців, які виїхали до держав класичної, або «старої» Європи – Німеччини, Нідерландів, Франції тощо.

Не буде перебільшенням сказати, що вищезгадані країни у більшості з нас асоціюються з такою собі казкою, втіленою в реальність. Мовляв, там високий рівень життя, комфорт і відповідні вимоги до всього, аж до самих дрібниць. Чи це так насправді, ви можете дізнатися з нижче наведеного матеріалу.

Нагадаємо, що в нарисі також можна ознайомитися з думками представників діаспори в цих країнах, які наші співвітчизники висловили для BOGDAN NEWS в ході інтернет-опитування.

«Німецька публіка зараз доволі балувана»

BOGDAN NEWS: «Доброго дня пане Сергію! На початку чергової частини нашої, так би мовити, «подорожі» цікаво було б дізнатися: українці, які живуть у державах «старої» Європи, розповідали Вам безпосередньо про свої думки та враження від тамошньої спільноти? Адже ті ж самі чехи з поляками зрозумілі нам і через те, що вони теж слов’яни і через схоже «совкове» історичне минуле. А тут зовсім інші культури «плюс» традиції класичного заходу».

Сергій Толстіхін: «Так, високий рівень достатку безумовно накладає значний відбиток на місцеве населення. І це інколи проявляється зовсім несподівано. Наприклад, в Німеччині ми були, в тому числі, в місті Гамбург, де зустрічалися з українською громадою. Причому програма була дуже насичена. Ми багато з ким поспілкувалися – і з діячами культури та просвіти, і з головою спілки. Я питався в них про їхні заходи. Так мені сказали, що німецька публіка зараз доволі балувана.

Вона розпещена високою якістю маже всього. І якщо, наприклад, українці організовують якийсь захід і запрошують на нього німців, то цей захід повинен бути проведений на дуже високому рівні якості. Німці не підуть на будь-як організований концерт чи пам’ятний вечір тільки через повагу до України. Вони вимагають дуже високої якості в усьому, навіть в культурних заходах національних меншин».

В ФРН чекають на робітників з України?

BOGDAN NEWS: «Якщо ми вже розмовляємо про високу якість, то не міг би ти розповісти, на яку роботу, на які посади можуть претендувати наші земляки в тій же ФРН? Можна розраховувати на щось «високе», солідне?».

Сергій Толстіхін: «Німеччина відрізняється певною різноманітністю. По-перше, що помітно, на тамошньому ринку праці є багато інтелектуальних посад. В ФРН дуже високий рівень економіки, через це є гарні можливості для людей, які претендують на менеджерські чи директорські посади з відповідними зарплатами. Але не слід забувати, що і оподаткування в тієї ж Німеччині теж не маленьке.

Думка емігранта     Ірина. Живе та працює в Німеччині

«Податки від 30 до майже 50% в залежності від класу оподаткування і доходу. Комунальні послуги одними можуть сприйматися як високі, іншими як прийнятні. Знову ж таки, все залежить від сімейного бюджету і складу сім’ї»

 Хочу зауважити: німці не скривають, що їхній державі потрібні робочі руки. Про це нам розповіла одна жителька міста Меппен (Нижня Саксонія – ред.), коли ми в неї ночували. Вона підкреслила, що без трудових мігрантів не буде працювати німецька економіка. На даний момент в ФРН дуже великий, в декілька мільйонів, недобір персоналу. В них на багатьох підприємствах та фірмах просто немає людей. Напевно багато хто чув новину, що Німеччина зараз легалізує ринок праці, зокрема для українців. «Дойчі» кажуть: це чудово, адже багатьом фабрикам та підприємствам там потрібні співробітники».

Думка емігранта     Юлія. Живе та працює в Німеччині

«Сама недавно думала про те, що якось не викреслюється для українців конкретна сфера діяльності, як наприклад для тих же турків, тайців, китайців, поляків, – там точно зрозумілі охвачені ніші ринку. Наші якось нічого конкретного не контролюють так щоб в переважній більшості»

BOGDAN NEWS: «Тобто «наших» в «старій» Європі цінують?»

Сергій Толстіхін: «Відповідь на це питання я почну з того, що і Франція, і Німеччина дуже різноманітні в плані національного складу. Там багато всіх – тих же негрів, арабів, слов’ян. Це полікультурні країни. І ось на фоні інших «гостей» українці зарекомендували себе вельми непогано.

Як я вже казав, ми питали місцевих про ситуацію з роботою. Про арабів, наприклад, питалися. Чи правда, що їх забагато. З одного боку, відповідали німці, не треба перебільшувати цю проблему. Погано там, де арабів велике скупчення. Якщо ж вони більш-менш рівномірно розподіляються по регіону, то тоді доволі непогано асимілюються. Араби займаються торгівлею фруктами, фаст-фудом та стріт-фудом, перукарнями. Вони в цих галузях доволі чесно та гарно працюють.

Але є чимало випадків, коли при багатому скупченні араби не працюють, їх дружини народжують багато дітей. Відповідно всі вони сидять на матеріальній допомозі, тобто на «шиї» в держави. В тому то їх відмінність від слов‘ян, в тому числі й українців. Наші земляки багато та чесно працюють, за це і німці і французи їх цінять».

Думка емігранта     Наталія. Живе та працює в Німеччині

«Про середній дохід у Німеччині можна довідатися на офіціальних інтернет-ресурсах ФРН. Я думаю, що українцям дуже корисно отримати об’єктивну інформацію. Моя знайома, яка повернулася з Канади до України (ага, і таке буває), скаржилася мені, що люди мають абсолютно нереалістичні уявлення, весь час натякають, що в Канаді вона гроші лопатою загрібала»

Трохи про «онімечення»

BOGDAN NEWS: «Напевно, перебуваючи у такому зовсім іншому цивілізаційному оточенні, наші земляки теж змінюються? Ти такого не помічав?».

Сергій Толстіхін: «Ну я б не став стверджувати, що змінюються. Можливо певний відбиток це оточення на українців і накладає. Щоб дати чітку відповідь на це питання, треба пожити в тому чи іншому місті хоча б рік. Хоча можу розповісти про один такий цікавий випадок, який відбувся з нами в Нідерландах.

Коли ми подорожували тією ж Польщею, Словаччиною, то земляки нас завжди приймали з розпростертими обіймами, з радістю. Ми в них ночували, спілкувалися і т.д.. А тут приїжджаємо ми до Нідерландів, в Гаагу. Там місцеві українці як раз проводили «Фестиваль вареничків». Так нас там прийняли, не скажу що погано, але вельми прохолодно. Ми хотіли поспілкуватися з керівництвом діаспори, буквально декілька хвилин, але в них навіть на це часу не знайшлося. Не знаю, може там всі були так сильно заклопотані через цей «вареничний» фестиваль. Нас навіть на ночівлю вписали до місцевого поляка, так як жоден представник української діаспори не виявив бажання прийняти мене з дружиною в себе.

Додам, що і в Німеччині ми теж багато ночували саме в німців – у вже згаданої під час нашої сьогоднішньої бесіди дівчини, у сліпого гея-велосипедиста (їздить на велосипеді-тандемі зі зрячою людиною – ред.). Я ні в якому разі нічого поганого не хочу сказати про українську діаспору в цих країнах, але ось такі випадки були. Можливо, що через дуже привітний прийом в Польщі та Словаччині ми просто звикли відчувати себе «зірками» (сміється – ред.)?».

«Стара» Європа буде по справжньому поважати тільки сильну Україну

BOGDAN NEWS : «На останок таке питання: що місцеві жителі – ті ж самі німці, французи, голанці знають про Україну? Просто це цікаво через те, що та ж ФРН, наприклад, збирається відкривати ринок праці для наших земляків. А що ж вони знають про країну, з якої чекають на робітників?»

Сергій Толстіхін: «Так, ми питалися в місцевих: «Що Ви знаєте про Україну?». І ось що можу сказати. Напевно це не буде суперновиною, але «старій» Європі трішечки «до лампочки» те, що у нас війна на сході. Багато громадян в Україні розмірковують в такій спосіб: «У нас там конфлікт і Ви всі – країни Європи в сенсі, – маєте нам допомагати». А їм по «барабану».

Зрозуміло, що і німцям і французам добре ясно, що війна – це погано. І вони підтримують Україну, але так, на словах. Їх рівень стурбованості українськими проблемами на тому ж рівні, як нас колись турбував конфлікт у Північній Ірландії. «Ми розуміємо що увесь тероризм це погано, але в даному випадку воно нас не стосується», – приблизно так вважають корінні жителі «старої» Європи.

Точно скажу: ми є сам на сам зі своїми проблемами, в тому числі і на сході. Європейці поважають сильні держави, тих, хто бореться. Якщо ми будемо ходити з протягнутою рукою і скиглити: «У нас конфлікт, допоможіть нам», то ніякої ваги в очах європейців ми не наберемо. Так само, нічого доброго не буде з того, коли ми самі торгуємо з Росією, а «старій» Європі намагаємося заборонити будувати «Північний потік».  Тому українці з діаспори розуміють, чому в ЄС хочуть відновлення повноцінних торгових відношень з Росією. В «старій» Європі бачать, що ми самі толком не боремось, і думають: «А чому ми повинні боротися?». А, повторюсь, і французи, і німці, і інші поважають тих, хто може постояти за себе».