Країни Балтії: для українців цікаві, але не більш того

«Наш маленький Захід», – так лагідно називали за радянських часів Литву, Латвію та Естонію. Розмірений темп життя, відсутність поспіху та метушні, гарна природа і красива та суто європейська міська архітектура. Все це допомагало сприймати вищезгадані республіки як щось казкове та зовсім не «СРСРівське».

Свою «західність» Литва, Латвія та Естонія підтвердили й після розпаду Радянського союзу. Ці держави ще на початку XXI століття стали членами НАТО та ЄС, і, на даний момент, залишаються єдиними з колишніх радянських республік, які входять до вищеназваних міжнародних структур.

Відповідно, країни Балтії, в силу, обставин, теж приваблюють наших співвітчизників, які хочуть спробувати змінити своє життя. В черговій частині матеріалів BOGDAN NEWS «Європа без рожевих окулярів» мова піде як раз про Литву, Латвію та Естонію. Розповість про ці держави в цілому та про те, на що там можуть розраховувати українці, хмельницький веломандрівник, експерт з розвитку територій, тестувальник «зелених» маршрутів в Європі Сергій Толстіхін.    

Ніякої Прибалтики немає!!!

BOGDAN NEWS: «Вітаємо Сергію! Давайте цей нарис почнемо із загальних моментів і зробимо таке коротеньке бліц-опитування. Якщо глибоко не занурюватись у спогади, то які три моменти Вам запам’яталися на початку подорожі Литвою, Латвією та Естонією?».

Сергій Толстіхін: «Доброго дня! По перше, всім українцям, які хочуть відвідати вищезгадані держави, хочу порадити: ніколи при місцевих жителях не кажіть «Прибалтика». До цього терміну там таке ж ставлення, як у нас до радянської форми «на Україні». Ось ми ж не любимо, коли хтось так каже і, навпаки, поважаємо тих, хто вживає прийменник «в», а  не «на». Так само й термін «Прибалтика» там вважають російським упередженням, приниженням. Тому, щоб Вас не зрозуміли неправильно, треба казати «країни Балтії».

По друге, місцевим жителям вже не так «по барабану», як громадянам «старої Європи» , те, що відбувається в Україні. Їм події на нашому сході далеко не байдужі. В країнах Балтії за Україну набагато більше переживають через те, що розуміють: вони другі на лінії удару після нас (в плані ймовірної Російської агресії – ред.)». 

BOGDAN NEWS: «Та все ж таки, якась різниця у сприйнятті подій останніх років в України між жителями країн Балтії напевно є?».

Сергій Толстіхін: «Взагалі, Литва, Латвія і Естонія – всі різні. Ми з дружиною, чесно кажучи, думали, що ці країни суттєво між собою не відрізняються. Але різниця є. Що ж стосується ставлення до українських подій, то найбільш проукраїнські налаштована – це Литва. Так склалося завдяки тому, що в цій державі, серед країн Балтії, етнічних росіян менше всього (10%-11% – ред.). Найбільш «ватна» – це Естонія. Десь по середині знаходиться Латвія».

В Литві нас підтримують, але рівень ентузіазму зменшується

BOGDAN NEWS: «В такому випадку, раз найбільш проукраїнські налаштованою є Литва, то почнемо, мабуть, з неї. Які цікаві випадки траплялися з вами під час подорожі цією державою?».

Сергій Толстіхін: «Багато чого було. Ось, наприклад, ми були у Вільнюсі та Каунасі. Зустрічалися в обох містах з багатьма українцями. З місцевим населенням також чимало разів спілкувалися. Одного разу ми ночували в паломницькому центрі і за чашкою чаю зав’язалася бесіда з одним литовцем. І він, буквально по Фрейду, сказав наступне: «Через вас, українців, нам в Литві тепер гірше жити стало». Чоловік одразу ж вибачився, додав, що не те мав на увазі. «Я хотів сказати, що погано стало не особисто через людей, а через конфлікт між Україною та Росією», – пояснив свою думку наш співбесідник.

Справа в тому, що вельми вагома частка доходів Литовська держава отримувала через імпорт м’яса з молоком та поставки до Російської Федерації б/в автівок з Євросоюзу. З початком російської агресії і по одному з вищезгаданих напрямків «бахнуло», і по другому також.

Були взаємні санкції між ЄС та РФ. Росія, наприклад, наклала санкції на імпорт молока та м’яса з Литви і також припинила покупати авто. Це був для Литви дуже сильний удар. Ця країна не настільки різноманітна в економічному плані як Україна –  в них нема вугілля, пшениці, великої промисловості».

BOGDAN NEWS: «Це впливає на рівень проукраїнських настроїв у Литві?».

Сергій Толстіхін: «Не те, що б дуже сильно, але певний вплив є. Наприклад, в Каунасі ми зустрічалися з місцевим патріотами – і литовцями, і українцями. Вони розповідали, що коли почалася Революція Гідності, а потім й збройне протистояння України з Росією, до нас відправляли просто цілі вантажівки гуманітарної допомоги. Коли до Литви приїжджали перші поранені, то місцеві українці й литовці сходилися до лікарень для надання підтримки. Зараз рівень ентузіазму трохи зменшився. Це кажуть і самі литовці, і тамтешні українці».

Латвія – країна контрастів штрафів

BOGDAN NEWS: «За офіційними рейтингами Латвія є одною з найбідніших країн Євросоюзу та найбіднішою з держав Балтії. Але, як Ви казали, наші земляки є й там. Як вони влаштовуються в Латвії, де працюють?».

Сергій Толстіхін: «В Латвії ми жили в двох містах. У Юрмалі ми зупинились в дуже цікавої людини, уродженця Луганщини, міста Сєвєродонецька. Він фактично емігрував до Латвії з Росії. В нього в РФ був бізнес, але з початком російсько-української війни він відчув на собі, що до українців в Росії стали ставитися погано і через це вирішив виїхати до Латвії.

Там він за пару тисяч доларів купив закинути целюлозну фабрику на околиці Юрмали. Зауважу, що даній будівлі більше 100 років і це дуже гарна архітектура. Він з компаньйонами відновив той будинок і зараз там проходять різні концерти, стенд-апи. «Квартал» навіть туди приїжджав і виступав.

На даний момент вищезгаданий луганчанин створює у цій локації такий культурний хаб. Зрозуміло, що більша частина заходів буде саме української тематики. Але в цілому, цей культурний простір відкритий для всіх.

На території навколо хочуть зробити опен-ейр майданчик, бо в Юрмалі такого немає.

Що ж стосується грошей, то на сьогодні цей колишній луганчанин заробляє тим, що з компаньйонами на замовлення вони зносять старі будники».

BOGDAN NEWS: «А як з економічною ситуацією в столиці країни – Ризі? Там українці є?».

Сергій Толстіхін: «Так. Ми в Ризі зупинялися в української родини – вони самі запросили нас на ночівлю. Чоловік працює фізіотерапевтом, дружина – косметологом. Нам вони розповідали, як отримали дозволи на працю. Нічого складного – треба мову знати, пройти деякі процедури. Тобто було б бажання, й все вийде. Але цікаве інше. А саме те, що Латвія у українців асоціюється з країною штрафів.

Взагалі держава получає чималий прибуток саме зі штрафів. В Латвії нема виробництва – в них все імпортне. Тому й доводиться уряду заробляти кошти в саме такий спосіб. Наприклад, в Латвії є наступний закон: якщо ти протягом двох місяців не подав показники лічильника, то тебе змусять оплатити борг всього під’їзду. В сусідній Естонії від таких норм в шоці.

До того ж, В Латвії є корупція. Поліцейські на трасах можуть умовних «наших» – українців, білорусів, – примусити «поділитися». Нам це розказували люди, які самі давали хабар. Якщо в Фінляндії це просто немислимо, то у латишів нажаль таке явище є. Людину, з якою ми спілкувалися, припинили за перевищення швидкості. Штраф за таке порушення – 500 євро. Але чоловік «відмазався» за 50 євро і поїхав спокійно далі. З позитивного можу додати, що в Латвії побудовані в лісі такі безкоштовні бесідки для туристів (посміхається – ред.)».

Естонія – розвинута та гостинна

BOGDAN NEWS: «Що можна сказати про Естонію? Адже вона найбільш розвинута не тільки серед екс-республік колишнього СРСР, але одна з найуспішніших з усього колишнього так званого Східноєвропейського блоку».

Сергій Толстіхін: «Я не дарма раніше сказав: естонці в шоці від того, що латиші досі подають показники квартирних чи будинкових лічильників. Естонія дуже інтернетизована, в них там сервіси дуже круті. Люди нічого нікуди не подають. Всі лічильники під’єднані до інтернету і передають показники в режимі он-лайн.

До того ж в Естонії між містами, й навіть селами, є багато велодоріжок. Зауважу: біля залізничних станцій є такі закриті бокси для велосипедів. Наприклад, якщо ти хочеш добратися з села до Талліна, то на велосипеді приїжджаєш до станції і не мусиш брати «вєліка» з собою, а лишаєш його прямо там. Бокс закритий  – сніг, дощ, нічого не заважає. Злодій до цього боксу не потрапить, бо там все під відеонаглядом.

З цікавого додам: в Талліні ми жили у місцевого українця Анатолія Лютюка (відомий український культурний і громадський діяч в Естонії, Монах Цистерціанського монастиря в Хюланді (Норвегія) з послухом у Таллінні, керівник Центру української культури в Таллінні – ред.). Він майже 30 років живе в самому центрі міста. Анатолій Лютюк побудував там українську греко-католицьку церкву та культурний центр. Також він робить дерев’яні іграшки і листівки на папері ручної роботи. Ці листівки по всьому Талліну в магазинах продаються, а церква та культурний центр Анатолія Лютюка є у всіх довідниках».

BOGDAN NEWS: «В цілому, люди в країнах Балтії дуже доброзичливі та гостинні? Не такі, «пригальмовані» як в анекдотах?».

Сергій Толстіхін: «Дуже гостинні. В тій же Естонії ми одного вечора попросили в місцевого жителя набрати водички попити. Але він нас запросив до себе, баню нагрів, почастував м’ясними стравами та пивом. А починалося все з того, що ми розповіли йому про нашу мандрівку та попросили води.

До Талліна ж нас супроводжував поліцейський. Він пояснив, що взагалі цікавиться Україною, а про нашу мандрівку дізнався з інтернету.  Чоловік виявив бажання поспілкуватися з нами і проїхатися, а це цілих 40 кілометрів. Ось такі цікаві, добрі й гостинні люди».

Пару слів про ліміт дозволів на працю в рік

BOGDAN NEWS:  «Щоб ти міг сказати тим нашим співвітчизникам, які хочуть поїхати працювати до країн Балтії?».

Сергій Толстіхін: «Не треба багато моніторити, що б зрозуміти: у нас в України зараз теж можна заробити непогано. Принаймні не набагато менше, ніж в країнах Балтії.

До того ж, та сама Естонія має ліміт дозволів на працю в рік. Тобто, наприклад, для українців цього річ дали 300 з гаком місць. І є певні категорії: наприклад, в будівництві 20 місць, айтішників 50 місць, лікарів ще 20 місць і т.д…

Якщо вашої професії немає в тому переліку, то можете навіть не подавати документи. А там де місця і є, там конкуренція дуже велика. Тому не треба думати, що за кордоном, в тому числі і в країнах Балтії, гроші з неба падають».