Експерти: «Слуги народу» намагаються служити, але поки що виходить не надто…

На думку політологів головними вадами депутатів парламентської монобільшості є некомпетентність та бажання догодити всім і відразу.  

Пристрасті навколо діяльності народних депутатів України 9-го скликання від партії «Слуга народу» не вщухають. Причому парламентарії обрані на Хмельниччині стабільно тримають «марку», регулярно потрапляючи до різних делікатних ситуацій.

Нагадаємо: у вересні цього року депутатка Олена Копанчук попалася на кнопкодавстві. Громадськість тоді обурив не тільки вищезгаданий вчинок, а й те, що 26-го червня пані Копанчук підписала відповідний «Меморандум про відповідальність народного депутата від партії «Слуга народу»» (який тоді завізували усі кандидати від цієї політичної сили – ред.). Тобто фактично закликала карати за не персональне голосування, а сама зробила як раз все навпаки.

Минулого тижня, 04.12.2019, колега Олени Копанчук по фракції Микола Стефанчук прославився тим, що спав безпосередньо на засіданні Верховної ради. Очевидно, нардеп так стомився законотворчістю, що прокинутися його змусив тільки поштовх іншого «слуги» Юрія Корявченкова, який звернув увагу свого сонного колеги на журналістів.

Також можна загадати й про новоспеченого парламентарія Сергія Мандзія. Він зайняв крісло «слуги» Олександра Кубракова, який очолив «Укравтодор». Зайнятися кнопкодавством чи поспати у Верховній раді пан Мандзій ще не встиг. Але, його персона привертає до себе увагу через вельми часту зміну політичних уподобань.

Таким чином виходить, що казусів навколо «слуг» від Хмельниччини предостатньо, чого неможна сказати про наявність результативності їхньої парламентської роботи (автодорога неподалік села Голосків, що у Летичівському районі, є одною з найгірших в Україні – ред. ).

В зв’язку з такою ситуацією BOGDAN NEWS вирішив спитати фахових експертів, з чим, на їх думку, пов’язана така неефективність діяльності «слуг», як конкретно від Хмельницької області, так і вищезгаданої політсили взагалі.    

«Будемо дивитися, а потім вже робити висновки»

Казати, що депутати фракції «Слуга народу» працюють погано, чи повільно, неможна. Таку точку зору нам висловив професор, доктор історичних наук Микола Кабачинський.

«Більш коректно казати, що парламентарі від «Слуги народу», в тому числі і від Хмельниччини, проявили себе не дуже яскраво. А справа в тому, що більшість депутатів від нашої області є новими у великий політиці. Треба час, щоб вони зрозуміли, що взагалі відбувається, як треба працювати, що і в який послідовності робити», – вважає пан Кабачинський.

Крім того, додає експерт, не слід забувати, що нардепи від «Слуги народу» працюють на команду.

«Вони виконують командну роботу, і не можуть цілком зосередитися на праці на благо рідного краю. Через це і виходить така недосконалість. Крім того, повторюся, треба час, щоб людина в великій політиці себе проявила. Це для новачка приблизно рік. Зараз зарано вимагати чогось великого. Будемо дивитися, а потім вже робити висновки», – резюмує Микола Кабачинський.

«…ця команда ментально майже ніяк не зв’язана з Україною»

Відсутність позитивної результативності стосується не тільки діяльності «слуг» від Хмельниччини, і навіть не фракції цієї політсили в цілому. Мову можна вести про рівень компетентності команди «Зе» взагалі. І тут експерти розмірковують не дуже райдужно і навіть жорстко.

Наприклад український політик, громадський діяч Дмитро Корчинський налаштований дуже критично. Експерт згоден, що проблема полягає, в тому числі, і в певній непрофесійності «слуг», але є й не менш важливі фактори.

«Так, це дійсно некомпетентна команда. Причому прихід до влади настільки некомпетентної команди трапився вперше за всю історію незалежної України. І не менш важливий момент – ця команда ментально майже ніяк не зв’язана з Україною і українським традиціями. Наша держава зараз знаходиться у непростому положенні, як політичному, так і економічному. Щоб зробити для країни щось дійсно корисне, треба напружуватися, працювати багато та серйозно. А їм це навіщо? Вони перенапружуватися не хочуть. Таким чином, по факту не українська влада нічого доброго для України не зробить», – впевнений Дмитро Корчинський.

Політика балансування не завжди ефективна

Політолог, директор «Інституту глобальних стратегій» Вадим Карасьов, в свою чергу, вважає, що окрім некомпетентності і різношерстості партії «Слуга народу» на результативність їх роботи впливає ще один момент.  

«Це балансування між політичними полюсами. Тобто намагання догодити і нашим і вашим. Це не завжди ефективно. Політика повинна мати чітку лінію. А тут ми бачимо таку собі політику петляння», – каже Вадим Карасьов.  

При цьому, підкреслює експерт, незважаючи на не дуже високу ефективність роботи, рейтинг «Слуги народу» дуже сильно поки що не падає.

«Це пов’язано з тим, що до електорату вищезгаданої політсили «перетекло» багато людей, розчарованих старими політиками та партіями. Зараз ці громадяни в черговий раз нікуди «перетекти» не можуть, тому що на даний момент ніякої альтернативи немає. Якщо альтернатива – нова та молода політична сила, – з’явиться, то тоді падіння рейтингу «Слуги народу» вельми ймовірно», – прогнозує пан Карасьов.

«Політичний проект «Слуга народу» був дивний з самого початку»

З Вадимом Карасьовим почасти згоден професор кафедри міжнародних студій та суспільних комунікацій Ужгородського Національного Університету Ігор Тодоров.

«І недосвідченість, і різношерстість, і балансування мають значення. Адже бажання задовольнити всіх та одразу викликає суперечки з дійсністю. Але зауважу, що цей політичний проект – «Слуга народу», – був дивний з самого початку. Очікування того, що ця фракція буде легкокерованою, були напрасні. І голосували за нього («Слугу народу» – ре) люди з різними політичними уподобаннями. Відповідно та, чи інша, частина електорату мала відмінні одні від одних очікування. Тому комусь може здаватися, що вони «плюс»-«мінус» працюють. Хтось вважатиме, що у «Слуг народу» виходить не дуже. Зрозуміло, що багато й зовсім не задоволених», – каже пан Тодоров.

Експерт підкреслює, що головною вадою «Слуги народу» є саме некомпетентність.

«Головним чином це стосується міжнародних справ. Достатньо подивитись, як пройшла нещодавня зустріч у Нормандському форматі. Володимир Зеленський Росію агресором так і не назвав. Можна ще багато чого пригадати, але головне те, що майже не видно реальних шляхів виходу», – коментує ситуацію Ігор Тодоров.

І все ж таки, додає експерт, шанси на припинення перманентного політичного піке в Україні ще є.