На зміну «совбезу»: що слід знати про нову Національну соціальну сервісну службу України від її очільниці у Хмельницькій області Інни Ящук

Сьогодні ми говоримо з людиною, про яку з глибокою повагою говорять колеги та студенти майбутні педагоги, єдиною жінкою, яка кинула виклик чоловікам-кандидатам на посаду Хмельницького міського голови на виборах 2020-го, активісткою, яка втілила свою мрію допомагати іншим на посаді у соціальній сфері. Усе це — депутатка Хмельницької міської ради, Доктор педагогічних наук, професор кафедри педагогіки Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії Інна Ящук.

Інно Петрівно, Ви на Хмельниччині очолили, по суті, цілком нову структуру — що таке Національна соціальна сервісна служба у широкому та простому розумінні?

Це управління, що були створені за Постановою Кабінету Міністрів України, як одна з основних стратегій реалізації соціальної реформи в Україні. Всім відомо, що соціальна галузь в нашій країні вже давно потребувала оновлення, покращення в роботі,  особливо в епоху цифровізації. Також на ситуацію суттєво вплинула й адміністративно-територіальна реформа. Тож коли я дізналася, що новий Уряд нарешті взявся до конкретних справ, я цілком свідомо вирішила долучитися до проекту, який вважаю якісним та необхідним для оновлення соціального захисту, ефективного для кожної людини у громадах та Україні загалом.

Кому підпорядковується НСССУ, яке основне джерело фінансування та інші джерела надходжень?

Ми підпорядковуємося Національній соціальній сервісній службі України, що в свою чергу підпорядковується Міністерству соцполітики та Кабінетові Міністрів України. Наш бюджет розробляється та затверджується НСССУ, тому відповідно фінансування здійснюється через перелічені установи.

Як депутат, Ви мали справу з багатьма соціальними питаннями. Наскільки це допомогло формувати НСССУ в Хмельницькій області?

Моя попередня діяльність, як депутатки обласної ради, безперечно допомогла у плані розуміння влаштування механізмів державної допомоги. До мене часто зверталися матері дітей з особливими потребами, багатодітні сім’ї, я тісно працювала з учасниками бойових дій. І тепер, вже у Національній соціальній сервісній службі, я розумію, як точково можна допомогти кожному громадянину, які гарантії сьогодні має виконати держава, щоб людина з усіх сторін буда цілком захищена.

Сьогодні державою передбачено в бюджеті, прописано та задекларовано більше шістдесяти соціальних гарантій, у вигляді коштів. Завдання наших співробітників та моє, як керівника,  донести людям їхні права й допомогти належним чином оформити цю допомогу. Тому мої напрацьовані зв’язки з керівниками громад, громадськими організаціями та лідерами думок допомагають мені корелювати діяльність, організовувати зустрічі на місцях та проводити роз’яснювальну роботу з місцевими депутатами, для того щоб якість була підвищена, а порядок її отримання — пришвидшений.

Соціальна сфера знаходиться на етапі становлення та формування. Але які три головні проблеми у соціальній сфері Хмельниччини зараз?

Так, питань є досить багато. Якщо говорити вибірково, то найперше хочу сказати, що усі голови територіальних громад хочуть налагодити роботу соціальної складової на рівні власної громади. Тобто ми бачимо розуміння керівництва важливості надання якісних соціальних послуг та виплати соціальних гарантій. Але в той самий час я спостерігаю нерозуміння керівниками та місцевими депутатами самої структури такої роботи. Тому мені видається важливою просвітницька робота, аналіз моделей соціального захисту територіальних громад в межах Хмельницької області та зведення всього до єдиних ефективних стандартів.

По-друге, після глибокого вивчення ситуації вийшла на-гора проблема у деяких громадах з трудовими кадрами відповідної кваліфікації. Тому важливим є питання забезпечення соціального захисту сучасними кадрами, які здатні добре працювати з різними інформаційними системами. Справжнім викликом наразі є ситуація по всій Україні, пов’язана з верифікацією всіх процесів. Зараз у державі соціальні послуги та виплати отримують більше 20 мільйонів людей. Існує спеціальна база Міністерства фінансів, через яку ми не просто отримуємо якісь дані, але й можемо допомогти отримувати послуги. Але без відповідних знань з цифровізації скористатися такими можливостями співробітники банально не можуть, а отже — люди не отримують потрібну допомогу.

І по-третє, це, безперечно, матеріальне забезпечення фахівців соціального захисту. Зараз Хмельниччина розділена на три райони, кожен з яких має власне управління, що проводить виплати та контролює надання послуг. Це просто колосальний обсяг роботи, де не можна зволікати чи помилятися. Тому досить важливим є, аби усі співробітники мали гідну заробітну плату й соціальний пакет від держави. Принагідно хочу сказати, що зараз зарплатня цих працівників мінімальна — біля 6 500 гривень. 

Соціальна сфера та меценати — чи проводиться робота з соціального партнерства з іншими організаціями?

Дуже правильне запитання, тут варто наголосити, що у Положенні про НСССУ, що затверджене Кабінетом Міністрів, прописана співпраця з волонтерськими організаціями. На час, поки ми лише стаємо на ноги, Міністерство соцполітики поклало на нас лише функції контролю за державними виплатами та моніторинг самої системи соціального захисту. Але це все тільки початок: зараз на розгляді у Верховній Раді є 40 Законопроєктів, що підсилюють та унормовують нашу роботу. Тому в перспективі півтора-два роки у нас з’являться офіційні підстави для співпраці з волонтерськими, громадськими та меценатськими організаціями.

Переконана, що усі ми добропорядні громадяни, та й сама я беру активну участь в різних благодійних заходах — але, все ж, є ряд випадків, коли до діяльності певних організацій або їхнього керівництва виникають запитання щодо прозорості та чесності. Я різко засуджую такі непристойні дії, тому в перспективі сподіваюся на складений банк даних, щодо організацій, прописані та затверджені механізми співпраці із ними. Тоді зі свого боку ми через Національну сервісну службу зможемо не просто поширювати інформацію про діяльність різних організацій, але й залучати державні програми для підсилення їхніх соціально-вагомих ініціатив.

Наразі на Хмельниччині ми вже уклали угоди про співпрацю з десятьма волонтерськими та меценатськими організаціями, що жваво цікавилися такою можливістю.

Чи є взірець соціальної моделі, локальний чи закордонний, на який Ви орієнтуєтеся в реалізації державної соцполітики на місцях?

З цього приводу Міністерство Соціальної політики виписали рекомендації щодо створення власної дієвої моделі для ОТГ. Більше десяти вже наявних моделей я проаналізувала на Хмельниччині за час перевірок. Особисто мені імпонує розгалужена модель Дунаєвецької громади, Красилівської, Городоцької та багатьох інших, але межі досконалості немає. Нещодавно я аналізувала досвід соціальної служби Швейцарії і можу сказати, що нам є до чого прагнути. Однак не можна руйнувати те, до чого вже звикли наші люди на догоду сучасним тенденціям. Нічого, жодна машина, не замінить спілкування однієї людини з іншою. Саме тому через Центр допомоги, Територіальні центри, які ще називають «Фронт-центри», будемо працювати над підвищенням якості послуг та підтримки зі сторони соціального працівника. Тому ідеальної моделі, до якої всі прагнуть — немає. Це може бути інтегрована модель і, приміром, ті ОТГ, що нещодавно об’єдналися, досить добре продумують це питання. Вони самі рахують кошти, визначають, скільки людей потребує допомоги та якої саме, а отже й створюють ефективну для себе модель. Тут є і транспорт, і надбавки до зарплатні, і умови для працівників та людей. Однак, в цілому, ще дійсно є над чим працювати.

Чи має Хмельниччина унікальні соціальні проєкти? Чи є в якійсь громаді щось таке, що було б корисне та інноваційне до впровадження в усій області?

 Я б виділила в цьому розрізі створення кризових кімнат. Останнім часом сколихнулася тема насильства у сім’ї і тут також є багато про що говорити, але саме у Хмельницькій громаді є передовий досвід. Ми ще будемо перевіряти якість надання цих послуг та ретельно вивчати їх вплив, але сам факт надання допомоги жертвам насилля у таких кімнатах є надзвичайно позитивним. Також я мала нагоду спілкуватися із учасниками бойових дій, що є сиротами та отримали від держави допомогу в розмірі 400 тис. гривень на придбання житла. Дуже помітно було, наскільки саме така підтримка, спрямована на власне житло, була важливою для людей, у яких його, по суті, ніколи раніше не було.

Як на мене у Міністерства соціальної політики вже є багато дійсно гарних ідей, приміром «Пакунок малюка». Також чудова ініціатива зі сприяння працевлаштуванню «Рука допомоги» та багато іншого. Деяких подібних немає навіть у Європі, можливо тому що там більш прискіпливо рахують кожну копійку. З часом і ми до цього прийдемо, але й зараз нам є чим пишатися.

Ідеальний річний бюджет Національної соціальної сервісної служби у Хмельницькій області — це мільйони гривень чи мільярди?

Ні, (сміється, — ред.), це навіть не мільйони. Бюджет самої установи, де наразі працює 12 спеціалістів — це дуже обмежена сума, оскільки наша задача зводиться поки до етапу становлення. Ми очікуємо на корекцію бюджету, оскільки на часі в нас придбання автомобіля та обладнання: поки ми використовуємо власні ресурси. І навіть коли в майбутньому ми матимемо необхідних 50 осіб у штатному розписі, для функціонування служби не потрібні захмарний бюджет.

Дякуємо за розгорнуті відповіді. Продовжимо. Інно Петрівно, зайняли 2-ге місце на виборах Хмельницького міського голови. Який досвід отримали і чи не шкодуєте, що не перемогли?

Не шкодую, однозначно (знову сміється, — ред.). Для мене це був виклик, мені було приємно працювати у виборчій кампанії та з виборцями. Отримала неоціненний досвід спілкування з людьми. Як кажуть: «Дорогу здолає той, хто йде» — я крокую надалі власним шляхом, з великою повагою ставлюся до тих, із ким працювала та продовжую працювати над вирішенням кола проблем, що виникають у громадян, але вже іншими методами.

Ви здаєтеся тендітною та доброю жінкою. А чи сувора Ви у якості керівника?

Про це краще запитати моїх колег. Для мене особисто головним принципом є гасло «Зроби свою справу якісно та професійно». Але при цьому неможна забувати, що ти людина і поруч тебе працюють такі ж люди. Я надзвичайно задоволена тою командою, що наразі об’єдналася у Головному управлінні НСССУ в Хмельницькій області, оскільки всі вони не лише високо достойні фахівці, але й порядні люди. Вважаю, що мені з ними пощастило.

Але додам — я таки сувора і люблю, коли робота виконана.

Щодня Ви стикаєтеся з болем інших — як ви це переживаєте? Що робите для емоційної розрядки?

Так, звернень насправді дуже багато і за кожним із них стоїть чиясь доля, проблема та інколи навіть життя. В такому разі до всього цього слід підходити лише прагматично й тримати емоції під контролем. Моє головне завдання: вивчити ситуацію, перевірити інформацію та документи й знайти оптимальне рішення допомоги. І от коли я бачу позитивний результат — це головна розрядка та винагорода. Я дійсно полюбляю допомагати іншим, бути корисною, коли моя робота має вихід на конкретну родину, на конкретну людину й демонструє наочний результат.

Чи вплинула нова посада на депутатську діяльність?

Абсолютно ні. Звісно, тепер я дещо інакше дивлюся на питання соціального забарвлення, що виникають в рамках депутатської роботи у Хмельницькій територіальній громаді, можу глибше занурюватися у вивчення ситуації, аналізувати й коригувати певні моменти. Але в зворотному напрямку нічого нового не відбулося: я так само працюю з виборцями, як і працювала до цього. 

Як можна звернутися в НСССУ, якщо сталося щось погане?

Наразі ми не можемо оголосити про повноцінний прийом громадян, оскільки карантинні обмеження повсякчасно не дають цього зробити. Однак працює наша сторінка у соцмережі Facebook, де громадяни можуть лишати свої онлайн-звернення та спілкуватися з нашими спеціалістами. Там само можна знайти й адресу Головного управління НСССУ в Хмельницькій області для листування. Це офіційний метод звернення до будь-якої державної установи, що є підставою для початку взаємодії.

Разом із тим є моменти, що не дозволяють зволікань. Нещодавно до мене звернулася громадянка з Городоцької громади: лист вона продублювала повідомленням на електронну пошту й зазначила контактний номер телефону. Я одразу зрозуміла суть справи та всі необхідні дії, тому одразу зв’язалася з нею, оскільки було важливо перевірити документи. Громадянка надіслала скан-копії й справа одразу зрушила з місця. Тож наші співробітники готові завжди включатися й оперативно реагувати на проблеми задля їхнього вирішення.

Хочу зазначити, що задовольнити можна не усі звернення. Це, звісно, спершу викликає невдоволення. Але живий діалог, правильний підхід та оперування фактами знімають цю напругу. І навіть коли ви просто з людиною, яка не має потрібного документу, підіймаєте законодавчу базу, ви разом переглядаєте написане й знаходите порозуміння — в мене був випадок, коли потім людина зустрічала мене на вулиці й щиро дякувала, що колись моя консультація прояснила її ситуацію. Тож головне — це щире прагнення допомогти, діалог та бажання вирішити проблему. І я думаю, що наш колектив зараз добре із цим справляємося.

Дякуємо і наостанок: анонсуйте, будь ласка, майбутні вагомі заходи, проекти чи плани.

Планів у нас, насправді, вельми багато. Нашим основним завданням є здійснення перевірок. На поточний рік заплановано більше 50 таких перевірок у дитячих закладах інституційного догляду, спеціалізованих установах з догляду за особами похилого віку, в управліннях соціального захисту, ЦНАПах і зараз маємо ще заявки на позачергові перевірки якості соціальних послуг у територіальних громадах.

Наші перевірки — це не задля покарання: під час них ми проводимо семінари, навчання, інформаційні зустрічі, тобто реагуємо на ті запити, що є у громадах. Тримаємо, як-то кажуть, руку на пульсі, налагоджуємо співпрацю з іншими організаціями і завжди готові до участі у новим корисних соціальних проєктах.