Що приховує хобі астронома — розповідає хмельничанин Михайло Бондаренко

Довідка: Михайло Бондаренко, мешканець м. Хмельницький, підприємець та астроном-любитель. 

Від початку існування свого виду на Землі, людина завжди здіймала очі догори й зачаровувалася виглядом зоряного неба. Спливли тисячоліття, але навіть кожен із нас дивиться в ясне нічне небо зі захватом, та лише одиниці присвячують цьому власне хобі. Один з таких — хмельничанин Михайло Бондаренко, який вже близько 20 років активно підтримує візуальну астрономію та облаштував на подвір’ї власного будинку майданчик для спостережень та астрофото. Свій перший телескоп він отримав ще 1983-го року в подарунок від батька, а зараз має чотири власні пристрої різного призначення, за допомогою яких спостерігає за небесними тілами та фільмує Сонце, планети зі супутниками та “гостей” Сонячної системи — комети. Журналісти “Bogdan News” підготували для Михайла добірку питань, що проливають більше світла на й досі втаємничене хобі дослідників зоряного неба. 

— Пане Михайле, наскільки станом на зараз, легко опанувати основи астрономії новачкам та які знання необхідно  мати, аби вміло спостерігати за небесними тілами?

— Для осмисленого спостереження справді треба мати певні елементарні знання, без яких знайти певні об’єкти буде досить важко. Аби відшукати, скажімо, потрібну зірку на небосхилі, слід мати уявлення про екваторіальні координати, магнітний азимут на об’єкт та його висоту над обрієм. Інакше навести телескоп в потрібне місце, та ще й у потрібний час буде важкувато. Саме тому слід попередньо складати програму спостереження.

Зараз, в порівнянні навіть з 10-15 років тому, ситуація з джерелами інформації набагато краща. І мова не лише про дані з Інтернет, але й про технічні засоби, доступні тепер практично кожному. Тож, якщо раніше роздруківку зоряних карт дістати було досить важко, зараз можна завантажити застосунок у смартфон, що має магнітний компас, і програми досить точно зорієнтують користувача, куди слід дивитися і що можна побачити.

— З нашої географічної позиції, скажімо міста Хмельницький, можна побачити всі відомі астрономічні об’єкти?

— Зовсім ні, адже наше місто, область та країна загалом розташовані у Північній півкулі планети. Це означає, що навіть попри її обертання довкола своєї осі, зоряне небо Південної півкулі для всіх нас непомітне. Деякі сузір’я показуються частково, але, приміром, сузір’я Південний Хрест побачити аж ніяк не вдасться. 

Але крім таких глобальних обставин, багато залежить й від умов атмосфери на місцях. За весь рік дійсно ідеальних для візуального спостереження ночей в Украіні буває близько двадцяти-тридцяти. Приміром дуже гарну світлину Сатурну мені вдалося зробити в ніч, коли надворі було -20° — атмосфера лишалась неймовірно прозорою та не було турбуленціі. 

— Чи є зараз нагода астрономам-любителям зробити нові відкриття, побачити щось незвідане?

— Шанс є завжди, але така вірогідність надзвичайно мала. Принаймні у візуальній астрономії. По всій Землі працюють роботизовані телескопи, що методично переглядають все небо та фіксують найменші зміни й змагатися навіть з ними за відкриття практично неможливо. Але крім спостережень є ще інші напрямки астрономії. Приміром, астрофотографи фільмують об’єкти та явища і сфера їхнього інтересу поділяється на ближні, як-то Місяць чи Сонце, так і дальні. Напрямок “Діпскай” (від англ. “deep sky” — “глибоке небо”, прим. ред.) зацікавлений у віддалених галактиках і туманностях, до яких від Землі мільйони світлових років. Також існують ентузіасти, в яких пристрасть до конструювання різноманітних астрономічних приладів, які збагачують цю галузь цікавими та корисними гаджетами. І, звісно, радіоастрономи-аматори, зацікавлені у пошуку сигналів з глибин космосу. Потенційно пощастити може кожному, але сьогодні успіх тут дійсно має вирішальну роль. 

— А наскільки в нас розвинена спільнота любителів астрономії?

— Насправді зацікавлених людей більше, ніж може здаватися. У Хмельницькому є окремі особистості, які зробили вагомий вклад у загальну скарбницю аматорськоі астрономії Украіни. Так, один з наших земляків-астрофотографів робить унікальні знімки на досить просте обладнання, чим бентежить, в гарному сенсі, наших колег. Є і представник радіоастрономії. 

Загалом по Україні спільнота також доволі розвинена, особливо у столиці, де діє клуб “Астрополіс”. Але з початком війни рух зазнав відчутного удару: раніше ми щороку збиралися на астрофестиваль у селещі “Науковий” у Криму, де активно спілкувалися й обмінювалися досвідом. Від 2014-го року це стало неможливим. Альтернативою став фестиваль “Рівнодення” в с.Пилиповичі під Києвом. 

— Загалом активна участь у спільноті та, власне, хобі, вимагає значних грошей?

— Це залежить окремо від кожного. Звісно, потужні сучасні пристрої вартують недешево. Так було й раніше, і навіть мій перший дарований пристрій вартував 110 карбованців при зарплатні мого батька у 120.  Але не обов’язково шукати великий телескоп, щоб займатися улюбленою справою для душі. Я б сказав, що хобі вимагає певних витрат часу та системності. 

Додам, що замість тимчасово-окупованого Криму українські астрономи-любителі почали їздити в Болгарію, де також чудові умови для спостережень. Цього року поїздкам за кордон завадило вже повномасштабне вторгнення, але наші люди й тут знайшли вихід. Тому зараз у Болгарії працює перший серед аматорів Украіни, телескоп з можливістю віддаленого керуванням 

— А чи можна якимось чином монетизувати це захоплення?

— В масштабі, аби перетворити це хобі на повноцінний бізнес — певне ні. Найбільш простий спосіб, як на мене, це “тротуарна астрономія”: ставимо телескоп в людному місці й пропонуємо дивитися в окуляр. Таке часто можна було побачити у курортних чи туристичних місцях, але, зрозуміло — заробіток сумнівний. 

Додаткові можливості перед охочими відкривають сучасні соціальні технології. Приміром канал в YouTube чи аккаунт в Tik-Tok: зараз доволі багато авторів, які стабільно продукують якісний контент з астрономії, проводять стріми та збирають значні аудиторії. За такого поєднання дійсно можна здобути якісь результати. Приміром я використовую Tik-Tok й наразі маю близько 6000 підписників. 

І якщо вже питання про гроші: хочу застерегти від численних пропозицій придбати власну зірку чи ділянку на Місяці — все це відвертий аферизм.

— Окрім віртуальної активності, чи популяризуєте Ви астрономію в суспільстві?

— Певні спроби, принаймні роблю. Декілька разів я брав участь у міських заходах з “тротуарною астрономією”. Одного разу це було приурочено до проходження Меркурію по дискові Сонця й біля міського пляжу перехожі могли спостерігати за цим явищем у телескоп зі спеціальним сонячним фільтром. Звісно — все безкоштовно. 

Також разом з однодумцями ми висували ініціативу створення в місті муніципальної обсерваторії. Але в той час ідея не знайшла особливої підтримки а зараз, як всі ми розуміємо — це також не на часі. 

— А наскільки часто Ваша особистість та діяльність привертає увагу ЗМІ?

— Загалом, не надто часто. Років 10 тому до мене завітали журналісти з ICTV, два роки тому був сюжет ТРК “Місто” телебаченні, коли прилітала комета під назвою Нью Вайс. І зараз матеріал на “Суспільному” і от — ви. 

— Ви кілька раз згадували про Сонце. А скільки правди у жарті про те, що в телескоп на наше світило можна глянути лише два рази?

— Один раз правим оком, і один раз лівим (сміється — прим. авт.) — це навіть не жарт, а чиста правда. В мене у Tik-Tok є наочний приклад з відео про телескоп і сірники, що демонструє шкоду для рогівки ока. Дійсно, телескоп фокусує сонячні промені і наслідки для зору будуть невідворотніми. Тож ніколи не дивіться на Сонце без відповідних фільтрів на телескопі — це насправді небезпечно. 

— Дякуємо, Михайле, за змістовні та розгорнуті відповіді. Насамкінець, цікава Ваша думка стосовно зв’язку астрономії та астрології: чи впливають небесні тіла на земні події чи долі людей?

— Колись це була єдина наука. Ще на початку ХХ століття студенти-медики деяких престижних західних вузів здавали екзамени з медичноі астрологіі, а багато лікарів-хірургів й досі намагаються не планувати операції на час молодого місяця. 

Скажу більше: автор теорії відносності Альберт Ейнштейн серйозно ставився до астрології. Коли готувався до відкриття його пам’ятник в США, скульптор Роберт Беркс навіть зобразив науковця, який дивився у власний гороскоп. Однак під критикою громадськості в результаті в композиції з’явилося відоме “E=mc2”, замість зоряних проведінь. Особисто я вважаю, що якийсь зв’язок є і ставитися до цього легковажно зовсім не варто.