За темпами декомунізації та деколонізації Хмельниччина не серед перших, але й не з останніх

Рівно 70 років тому теперішній обласний центр Хмельниччини отримав сучасну назву на зміну Проскурова — видозміненої за часи перебування в російській імперії історичної назви Плоскирів. І хоча теперішня назва була присвоєна у радянський час, питання щодо зміни назви міста чи області загалом практично не підіймається, оскільки постать Богдана Хмельницького також важлива для української державності, а нав’язаний московітами наратив про вклад гетьмана у возз’єднання  України з росією — не вартує виїденого яйця.

Однак на Всеукраїнському рівні позиція Хмельниччини у темпах деколонізації доволі посередня: область знаходиться посередині між лідерами та аутсайдерами. У 2024-му році тут слід перейменувати аж 233 топоніми, адже цьогоріч спливає час, наданий громадам для цих справ. До прикладу, на Львівщині таких назв всього 16. Однак несподівано виявилося, що справжній «оплот колоніалізму» буквально в нас під боком: лідером з кількості шкідливих топонімів у кількості 1735 назв є сусідня Вінничиниа. Це навіть більше на 700 назв, ніж на Київщині та на 25, ніж на Харківщині.