Хмельниччина є лідером зі створення патронатних сімей в Україні

30 патронатних сімей на Хмельниччині: у форматі «Живої книги» обговорили, як вберегти дітей від інтернату

У Хмельницькому відбувся захід із циклу «Жива книга: відверті історії турботи про дітей». Учасники мали змогу в новому форматі почути щирі й зворушливі розповіді патронатних вихователів, прийомних батьків і батьків-вихователів дитячих будинків сімейного типу.

Серед гостей були Мунір Мамедзаде, голова представництва ЮНІСЕФ в Україні; Ірина Постоловська, заступниця міністра соціальної політики; Ірина Тулякова, голова Координаційного центру з розвитку сімейного виховання та догляду дітей; Сергій Тюрін, голова Хмельницької ОВА; Василина Дибайло, директорка МБО «Партнерство «Кожній дитині».

«Кожна дитина має право зростати в турботливому родинному середовищі, і ми мусимо зробити все можливе, аби це стало реальністю. Патронатні сім’ї виконують надзвичайно важливу роль, забезпечуючи дітям любов і піклування у найскладніші моменти в їхньому житті. Маючи цю рятівну підтримку, діти можуть продовжувати навчатися, розвиватися й відчувати радощі дитинства. Розширення такої підтримки й варіантів допомоги вразливим дітям, особливо під час війни, є критично необхідним», — зазначив голова представництва ЮНІСЕФ в Україні Мунір Мамедзаде.

Голова Хмельницької ОВА Сергій Тюрін подякував партнерам за вибір Хмельниччини як однієї з пілотних областей для реалізації програми розвитку сімейного патронату.

Саме Хмельниччина є лідером зі створення патронатних сімей в Україні. У січні 2024 року їх налічувалося лише дві, тоді як зараз — 30, повідомив голова ОВА. Патронатні вихователі разом із помічниками опікуються 34 дітьми, які тимчасово не можуть жити вдома. Та потреба в турботливих родинах усе ще велика.

«Станом на сьогодні в області 1695 дітей мають статус сиріт або позбавлені батьківського піклування. І 89,6% із них уже виховуються у сімейних формах. Але наша мета — 100%. І ми до цього обов’язково дійдемо», — наголосив Сергій Тюрін.

Під час заходу говорили про труднощі, до яких треба бути готовими під час адаптації дитини в новому оточенні. Також обговорили стереотипи, які заважають людям стати патронатними вихователями, прийомними батьками чи опікунами. Серед «живих книг» були й ті, хто розповів про свій шлях до патронату.

Патронатна сім’я Валерія та Ілони з Кам’янця-Подільського переконана: патронат — це не просто форма влаштування дитини, а свідомий, сміливий і гідний вибір. 

Подружжя виховує трьох біологічних дітей. Вони задумалися про створення патронатної сім’ї на початку повномасштабного вторгнення і вже допомогли двом дітям, чиї сім’ї опинилися в кризі.

«Патронат — це шлях до справжнього служіння дитині, яка в момент життєвої бурі потребує тихого берега», — каже пан Валерій.

Влаштування під патронат короткострокове — на кілька місяців. За цей час біологічні батьки мають змогу подолати життєві труднощі або ж для дитини шукають нову родину — прийомну, усиновлювачів чи опікунів.

Станом на 15 травня в Україні створено 501 патронатну сім’ю, яка тимчасово виховує 977 дітей. Послуга патронату на сьогодні є у 296 громадах країни. У 120 з них вона з’явилася вперше. Таких результатів вдалося досягти завдяки законодавчим змінам та проєкту «Родина для кожної дитини: розвиток сімейного патронату».

Зустріч організувала міжнародна благодійна організація «Партнерство «Кожній дитині» за підтримки ЮНІСЕФ у співпраці з Хмельницькою обласною військовою адміністрацією