Гендерна дискримінація в Хмельницьких судах: жінка отримала умовний строк за ножове поранення чоловіка

На Хмельниччині Білогірський районний суд виніс скандальний вирок 48-річній жінці, яка вдарила співмешканця ножем у груди під час застілля. Засуджена отримала п’ять років позбавлення волі, але з повним звільненням від відбування покарання та іспитовим строком лише один рік. Цей випадок яскраво демонструє гендерну упередженість української судової системи.

Спроба вбивства “по-жіночому”

17 лютого цього року в одному із сіл Ямпільської територіальної громади сталася подія, яка за інших обставин могла закінчитися вбивством. Під час спільного розпиття спиртного між 48-річною жінкою та її співмешканцем виник конфлікт.

У ході сварки зловмисниця взяла кухонний ніж та завдала потерпілому удар у груди — в область життєво важливих органів. Лише після усвідомлення масштабу скоєного жінка викликала швидку допомогу, що врятувало життя чоловікові.

М’який вирок для “слабкої статі”

Білогірський районний суд визнав жінку винною за частиною 1 статті 122 ККУ (умисне тяжке тілесне ушкодження) та призначив покарання у вигляді п’яти років позбавлення волі. Але далі почалося “судове милосердя” — засуджену повністю звільнили від відбування покарання з іспитовим строком лише один рік.

Фактично жінка, яка ледь не вбила ножем чоловіка, отримала умовний строк та пішла додому.

Подвійні стандарти правосуддя

Уявіть собі зворотну ситуацію: 48-річний чоловік під час сп’яного застілля б’є ножем у груди 48-річну жінку. Чи отримав би він умовний строк? Відповідь очевидна — ні.

За аналогічні злочини чоловіки зазвичай отримують:

• Реальні терміни ув’язнення від 3 до 8 років
• Відсутність пільг при винесенні вироку
• Жорсткішу кваліфікацію дій (часто як замах на вбивство)
• Громадський осуд та медійний резонанс

Статистика гендерної упередженості

Цей випадок на Хмельниччині є частиною системної проблеми української судової системи. За неофіційною статистикою:

• Жінки отримують умовні строки у 60-70% випадків за насильницькі злочини
• Чоловіки отримують реальні терміни у 80-85% аналогічних справ
• Середній термін покарання для жінок на 30-40% менший за той самий злочин

“Жіноча логіка” судів

Українські суди традиційно керуються застарілими стереотипами:

• Жінка нібито менш небезпечна для суспільства
• Жіночий злочин — це “емоційний спалах”
• Жінки краще “виправляються” без ув’язнення
• Материнство як пом’якшуючий фактор (навіть коли дітей немає)

Дискримінація навпаки

Гендерна упередженість судів є дискримінацією за статтю, але навпаки — проти чоловіків. Це порушує:

• Принцип рівності перед законом
• Конституційні гарантії недискримінації
• Міжнародні стандарти правосуддя

Наслідки для суспільства

Такі м’які вироки для жінок за тяжкі злочини створюють небезпечний прецедент:

• Безкарність заохочує повторні злочини
• Девальвація життя та здоров’я чоловіків
• Подвійні стандарти підривають довіру до правосуддя
• Гендерна нерівність у судовій системі

Питання без відповідей

Чи справедливо, що жінка може майже вбити чоловіка ножем та отримати лише умовний строк? Чи не час українським судам позбутися гендерних стереотипів та карати злочинців рівно за однакові злочини?

Випадок на Хмельниччині демонструє, що українське правосуддя досі живе у минулому столітті, де жінка апріорі не може бути “справжнім” злочинцем.

Справедливість має бути сліпою до статі злочинця, але наші суди, схоже, дивляться на це одним оком.