Новокостянтинів звільнився від московської церкви: село на Хмельниччині розірвало духовні кайдани з агресором

На Хмельниччині відбулася чергова історична подія — село Новокостянтинів Летичівської територіальної громади остаточно розірвало зв’язки з церквою країни-агресора. 4 серпня місцева православна парафія одноголосно вирішила покінчити з московським духовним колоніалізмом та приєднатися до Православної церкви України.

Звільнення від духовного рабства

Рішення про вихід з підпорядкування московському патріархату стало результатом загальних зборів релігійної громади, де переважна більшість парафіян проголосувала за духовну незалежність. Це означає остаточний розрив з церквою, яка благословляє російську агресію проти України.

За словами Дмитра Смакули, який висвітлив цю подію, “після довгого російського духовного кріпацтва у храмі вперше прозвучала молитва на українській мові з проханням до Бога про захист Збройних сил у боротьбі з агресором за вільну Україну”.

Перша українська молитва за воїнів

Символічним моментом стало те, що після переходу до ПЦУ в храмі Успіння Пресвятої Богородиці вперше пролунала молитва українською мовою за захист українських воїнів у боротьбі з російськими окупантами. До цього московські попи забороняли молитися за українську армію, яка захищає країну від агресії.

Офіційне визнання від керівництва ПЦУ

12 серпня в Єпархіальному управлінні Хмельницької єпархії архієпископ Павло офіційно прийняв уповноважених громадою парафіян. З благословіння правлячого владики Хмельницького і Шепетівського Павла, благочинний Летичівського округу Православної церкви України протоієрей Андрій Смакула подякував релігійній громаді “за високу довіру і свідомість, гідну звання патріота своєї землі”.

Московський піп забрав церковне майно

Характерною для московської церкви стала реакція колишнього настоятеля на рішення громади. Як повідомляє Дмитро Смакула, з церкви попередній настоятель забрав усе, що вважав своїм: чашу, кадило, плащаниці Богородиці та Спасителя та інші богослужбові предмети.

Такі дії яскраво демонструють справжнє ставлення московських священників до українських парафій — як до джерела наживи, а не духовного служіння.

Історичне коріння села

Село Новокостянтинів має давню та славну історію. Колись це було містечко, засноване Олександром Острозьким, сином Костянтина Василя, братом Януша Острозького. Із 1600 року тут уже було Магдебурзьке право — символ міської свободи та самоврядування.

Тоді ж королем було дозволено збудувати ратушу та лазні. У 1623 році, після руйнування татарами, привілей був поновлений, що свідчить про важливість цього населеного пункту.

Символічність історичного моменту

Перехід новокостянтинівської парафії до ПЦУ має глибоку символічність. Село, яке століттями боролося за свою ідентичність та права, знову робить вибір на користь свободи — цього разу духовної незалежності від московської окупації.

Тенденція по всій Хмельниччині

Новокостянтинів стає черговим селом на Хмельниччині, яке розриває зв’язки з церквою країни-агресора. Ця тенденція демонструє, що українці на рівні громад усвідомлюють неможливість духовного зв’язку з Москвою в умовах, коли вона веде геноцидну війну проти України.

Значення для православ’я в Україні

Кожен такий перехід наближає остаточне звільнення українського православ’я від московського впливу. Парафіяни Новокостянтинова довели, що справжня віра несумісна з благословенням агресії та вбивств мирних українців.

Молитва за Україну замість за “русский мир”

Відтепер у храмі Успіння Пресвятої Богородиці молитимуться за перемогу України, а не за “русский мир”. Українська мова замінить російську у богослужіннях, а духовні потреби парафіян задовольнятиме справжня, а не окупаційна церква.

Новокостянтинів показав приклад духовної мужності, розірвавши кайдани з церквою-агресором та обравши шлях до справжньої духовної свободи разом з Православною церквою України.