Унікальна знахідка в Бакоті: археологи розкрили таємницю 800-річного поховання

Історико-культурний комплекс Бакота в Хмельницькій області знову підтвердив свій статус археологічної перлини України. Дослідники виявили поховання дитини часів Давньої Русі, яке може розповісти багато нового про життя наших предків у XIII столітті.

Відкриття біля монастирської печери

Кам’янець-Подільська архітектурно-археологічна експедиція під керівництвом Павла Нечитайла зробила сенсаційне відкриття поблизу оглядового майданчика, що розташований неподалік від знаменитої монастирської печери Бакоти.

На глибині всього півметра археологи знайшли рештки дитини віком від семи до дев’яти років. За попередніми висновками науковців, поховання датується першою половиною XIII століття – періодом розквіту Київської Русі на подільських землях.

Деталі давньої обрядовості

Дослідження показало, що маленького мешканця стародавньої Бакоти поховали згідно з християнськими традиціями того часу. Тіло було орієнтоване головою на захід, загорнуте в саван та покладене в просту земляну яму без використання дерев’яної труни.

“Ми знаємо, що на цій ділянці раніше цвинтарів не було, проте, зважаючи на близькість монастирської печери, можна стверджувати, що це продовження давньоруського кладовища, яке тут існувало”, – пояснив керівник експедиції.

Типові традиції епохи

Місце поховання цілком відповідає звичаям Київської Русі. Павло Нечитайло зазначив, що для тієї доби поховання на підвищеннях були звичайною практикою. Подібні некрополі археологи знаходять і в тогочасному Києві, де великі кладовища також розташовувалися на високих місцевостях.

Така традиція була не випадковою – підвищення забезпечували кращий дренаж та символічно наближали небіжчиків до небесного царства.

Додаткові артефакти

Окрім людських решток, дослідники виявили залізне вістря стріли. Ця знахідка може свідчити про неспокійні часи в регіоні або ж належати до особистих речей мешканців давньої Бакоти.

На думку археолога, кожна нова знахідка підтверджує багатошаровість та винятковую наукову цінність цієї території. Поселення та монастирська печера привертають увагу вчених ще з кінця XIX століття, постійно відкриваючи нові сторінки історії.

Перспективи досліджень

Павло Нечитайло висловив припущення, що на оглядовому майданчику можуть бути й інші поховання давньоруського періоду. Навіть ті ділянки території, які зовнішньо здаються непридатними для розкопок, приховують археологічно значущі матеріали.

“Подальші дослідження залежатимуть від рішень адміністрації національного заповідника “Подільські Товтри””, – повідомив науковець.

Ця знахідка знову доводить, що Бакота була не просто монастирським центром, а справжнім містом з розвиненою інфраструктурою та традиціями. Кожне нове відкриття додає нові штрихи до портрета середньовічного життя на Поділлі та допомагає краще зрозуміти нашу історичну спадщину.

Нагадаємо: У мальовничому селі Гораївка на Бакоті, що стало справжньою туристичною перлиною Хмельниччини, з’являється нова унікальна атракція. Астроном-аматор Михайло Бондаренко розпочав будівництво приватної обсерваторії, яка стане першою відкритою астрономічною локацією в регіоні.