У хмельницькому ТРЦ “Оазис” сталася стрілянина: поліція працює на місці, постраждалого доправили до лікарні
15.02.2026
У замку князів Острозьких на Хмельниччині зберігся унікальний зразок ренесансної інженерної думки — система камінного опалення віком понад 450 років. Чотири старовинні каміни досі функціонують, обігріваючи приміщення через складну мережу каналів, прокладених у товщі стін. Як повідомляє Суспільне Хмельницький, цієї зими музейники заготували 13 кубометрів дров для обігріву під час екскурсій.
Старокостянтинівський замок князів Острозьких приховує в собі не лише історичні таємниці, а й дивовижні інженерні рішення, які вражають навіть сучасних фахівців. Йдеться про систему опалення, створену в епоху Ренесансу, яка продовжує працювати п’ять століть потому.
Василь Костянтин Острозький, будуючи свій замок у Старокостянтинові протягом 1560-1570 років, створив унікальне поєднання оборонної споруди та аристократичної резиденції. Про це розповіла директорка історико-культурного центру-музею “Старий Костянтинів” Тетяна Скрижевська в інтерв’ю Суспільному Хмельницькому.
«Камінна система опалення — це дуже дороге задоволення. Каміни асоціюються з палацами, житловими приміщеннями. А тут фортеця, замок. І раптом — камін», — пояснює керівниця музею.
Справді, картина виглядає незвичною: з вікна стирчить гармата, готова відбивати ворога, а поруч затишно потріскує вогонь у каміні. Така комбінація свідчить про те, що замок Острозьких поєднував дві функції — оборонну та житлову, а можливо, навіть сакральну.
Найвражаючішою особливістю системи опалення є її складність та продуманість. Попри те, що в замку було щонайменше десять камінів, зовні на даху видно лише два димарі. Як це можливо?
Секрет криється у винахідливості будівельників епохи Відродження. Усі каміни об’єднані складною системою каналів, прокладених безпосередньо в товщі кам’яних стін замку. Гаряче повітря циркулює цими каналами, нагріваючи стіни та поширюючи тепло по всій споруді.
«Уявіть собі, наскільки потужною була інженерна думка на той час. Всі каміни були з’єднані у два димарі. Тепло іде по цих каналах, нагріваючи стіни», — захоплено розповідає Тетяна Скрижевська.
Ця система не просто дозволяла економити на будівництві додаткових димарів. Вона забезпечувала рівномірне прогрівання величезних приміщень замку та зберігала тепло набагато довше, ніж звичайні каміни.
Із десяти камінів, що колись функціонували в замку, до сьогодні в робочому стані залишилося чотири. Ще шість або зруйнувалися з плином часів, або були замуровані в нішах під час різних перебудов.
Однак найголовніше — система димоходів «жива». Канали, прокладені в стінах понад чотири з половиною століття тому, досі функціонують та можуть використовуватися за призначенням.
Екскурсовод замку Наталія Степанюк розповіла Суспільному, що розпалити старовинний камін — справа не надто складна, але робити це доводиться регулярно, особливо взимку.
«Коли приходять на екскурсію, особливо діти, нам потрібно розпалити камін, щоб обігріти кімнату. Так відвідувачі можуть комфортно почувати себе та відчути атмосферу минулих століть», — пояснює вона.
Використання автентичної системи опалення XVI століття вимагає дотримання суворих правил. Музейники не можуть просто кинути у вогнище будь-які дрова, що потрапили під руку.
За технологією дозволено використовувати виключно деревину листяних порід — дуб, ясен, клен, граб. Хвойні породи, насамперед сосна, категорично заборонені, навіть попри те, що такого гілля зараз багато і його легко заготовити.
«Ми не можемо використовувати сосну, тому що вона дуже забиває димохід. Це створює пожежонебезпеку», — наголошує директорка музею.
Каміни вимагають не лише дорогого палива, а й постійного догляду. Щороку фахівці проводять діагностику всієї системи димоходів. Це обов’язкова процедура, адже йдеться про пожежонебезпечні об’єкти в будівлі, яка є пам’яткою національного значення.
На опалювальний сезон 2025-2026 років музейники заготували тринадцять кубометрів дров. Це може здатися великою кількістю, але насправді дрова витрачаються доволі швидко.
«Щоб обігріти наше приміщення, потрібно щонайменше чотири години палити камін», — зазначає Тетяна Скрижевська.
Враховуючи розміри замкових залів та товщину кам’яних стін, які спочатку потрібно прогріти, чотири години — це мінімальний час для створення комфортної температури. Зате потім стіни довго віддають накопичене тепло, підтримуючи приємний мікроклімат у приміщенні.
Каміни запалюють не постійно, а переважно під час проведення екскурсій. Це дозволяє не лише обігріти відвідувачів, особливо дітей, а й створити неповторну атмосферу, коли гості бачать, як працювала система опалення в часи князів Острозьких.
Замок Острозьких у Старокостянтинові офіційно визнаний пам’яткою культурної спадщини національного значення. Це накладає особливу відповідальність на тих, хто опікується спорудою.
Кожен елемент замку, включно з камінами та системою димоходів, потребує бережного ставлення та професійного догляду. Збереження функціонуючої системи опалення XVI століття — це унікальний випадок у вітчизняній музейній практиці.
У більшості українських замків та палаців старовинні каміни або зруйновані, або перетворені на декоративні елементи. Можливість побачити діючий камін епохи Ренесансу та відчути тепло вогнища, яке гріло князів Острозьких, робить Старокостянтинівський замок особливим місцем для туристів та шанувальників історії.
Працюючі каміни в замку Острозьких — це більше, ніж просто система опалення. Це свідчення високого рівня інженерної думки українських будівельників XVI століття, які створювали не лише міцні фортеці, а й комфортні для життя резиденції.
Це також доказ того, що при належному догляді навіть споруди, яким понад 450 років, можуть продовжувати виконувати свої функції. І коли взимку в залах замку потріскує вогонь у старовинному каміні, відвідувачі на мить переносяться в епоху, коли тут жили і приймали гостей нащадки одного з найвпливовіших родів України.
Старокостянтинівський замок запрошує всіх бажаючих відчути дотик історії та зігрітися біля вогнища, яке палає вже п’ять століть.
За матеріалами: Суспільне Хмельницький