IT-спеціалістка з Києва обрала село Завалля на Хмельниччині: купила будинок за $2000 і переїхала

Марія Кольцова, тестувальниця програмного забезпечення, чотири роки тому обміняла орендовану київську квартиру на власний будинок у селі Завалля Кам’янець-Подільського району. Хата з ділянкою 36 соток обійшлася їй у дві тисячі доларів, ще 15 тисяч пішло на ремонт. Попри те, що зараз дівчина планує переїзд за кордон, вона не шкодує про сільський досвід і збирається зберегти свою хмельницьку оселю.

Історія киянки Марії Кольцової — це приклад того, як пандемія COVID-19 змінила життєві пріоритети багатьох українців. Працюючи Senior QA Engineer у компанії Star, вона зрозуміла, що дистанційний формат роботи відкриває нові можливості для життя поза мегаполісом.

Від мрії до рішення

«Компанія перевела всіх у ремоут-формат, і для мене це стало викликом. Сильно просіла продуктивність, а мій графік звівся до чотирьох пунктів: працювати, дивитися кіно, замовити доставку, спати. А це взагалі не про мене», — розповідає Марія в інтерв’ю для DOU.

Дівчина з дитинства любила природу та активне дозвілля — батьки щоліта вивозили її в намети на місяць. Під час пандемії вона гостро відчула обмеженість простору та відсутність контакту з природою.

Вибір впав на село Завалля не випадково. Марія регулярно приїжджала туди на вилазки зі спелеоклубом “Атлантида” і добре знала місцевість. Коли друзі, які вже жили в селі, запропонували орендувати їхній попередній будинок, вона вирішила спробувати.

«Що мене тримає тут, в орендованій київській квартирі? Романтичних стосунків вже не було, працювати я могла з будь-якого місця. Плюс я дуже давно мріяла завести котів, але не хотіла тримати їх у квартирі», — пояснює своє рішення дівчина.

Випробування вогнем

Переїзд восени 2021 року почався драматично. Через тиждень після заселення в орендованому будинку сталася пожежа — через стару піч загорілися балки. Марія разом з друзями власноруч гасила полум’я.

«Було дуже прикро: я ж лише тиждень пожила у новому для себе форматі. І вирішила, що минуло замало часу, аби одразу розпрощатися з ідеєю переїзду до села», — згадує вона.

За місяць знайшовся новий варіант — невелика хата-мазанка, яка три роки стояла порожньою. Основні критерії були прості: справний дах, підлога, вікна, стіни та піч. Марія заїхала наприкінці листопада 2021 року.

Два долари за сотку

Невдовзі після переїзду дівчина вирішила купити орендований будинок. Власник, який жив за кордоном, запропонував ціну у дві тисячі доларів за хату з ділянкою 36 соток.

«Мені ця ціна здалася смішною, тож я погодилася. Рідні й друзі сказали, що своя земля — це чудово, але додали, що якби ця земля була не за 500 км від Києва, було б краще», — посміхається Марія.

Ремонт розтягнувся на півтора року і обійшовся приблизно у 15 тисяч доларів. Найдорожчими виявилися ванна кімната (100 тисяч гривень) та тераса (близько 90 тисяч). Ремонтники з села зробили безшовну ванну, терасу з прихованою під нею ванною та панорамне вікно в робочій кімнаті.

Сільські будні IT-спеціалістки

Щодня Марія колола дрова для печі, носила воду з криниці (поки не провела водопостачання), а паралельно працювала на роботі у звичайні години. Вона засадила город на шести сотках, поставила теплицю, висадила фруктові дерева.

«Щодня прокидалася о п’ятій ранку, щоби попрацювати на городі. Це не те, що втомлює — я завжди любила все, що пов’язано з природою», — розповідає дівчина.

Вона навчилася пекти цільнозерновий хліб, почала сама готувати замість доставки. У Києві Марія майже не готувала, а в селі виявилося, що це не так складно і навіть цікаво.

Чого бракує в селі

Попри захоплення сільським життям, Марія чесно називає недоліки. Найбільше бракує гуртків — танців, йоги, акторського мастецтва. Спелеоклубу замало, а в найближчому великому місті, Кам’янець-Подільському, малий вибір занять.

«Трохи бракує нових людей. За переписом у Заваллі приблизно тисяча мешканців. Я переважно проводжу час з переселенцями — дві сім’ї з Києва і три з Харкова. Виходить, що три роки компанія та сама. Як тут заміж вийдеш?» — жартує дівчина.

Також зізнається, що самій переїжджати складніше — банально щось важке затягти у будинок незручно без допомоги. Але це швидше незручності, а не великі проблеми.

Плани на майбутнє

Зараз Марія планує переїзд за кордон, але не через розчарування в сільському житті. Навпаки — вона не розглядає повернення до української квартири.

«Я хочу сім’ю і дітей. Знайти свою половинку у селі мені навряд чи вдасться. Повернення до міста означатиме повернення до квартири. Я від цього відвикла, і коти будуть мучитися — у селі вони вільно гуляють», — пояснює вона.

Будинок у Заваллі продавати не планує: «Хочу зберегти відчуття, що маю свій куточок і що мені є куди повернутися. Думаю знайдуться такі самі мрійники, які із задоволенням орендують вже готову хату зі зручностями».

Порада майбутнім переселенцям

Марія не шкодує про переїзд і радить спробувати тим, хто думає про подібний крок: «Життя у селі точно не для всіх, але якщо відчуваєте, що це може бути ваша тема, варто спробувати».

Вона застерігає, що переїжджати геть самому, коли немає сім’ї чи друзів на новому місці, може бути складно. Але наявність знайомих, які вже живуть у селі, значно полегшує адаптацію — вони допоможуть з ремонтом, підкажуть майстрів, підтримають у побутових питаннях.

За чотири роки Марія навчилася самодисципліні в роботі, освоїла сільське господарство, облаштувала затишний дім і довела собі, що life-work balance можливий навіть за 500 кілометрів від столиці. Тепер її чекають нові пригоди, але хмельницька хата в Заваллі назавжди залишиться частиною її історії.

---

Довідка: Завалля — село в Кам’янець-Подільському районі Хмельницької області. Населення близько тисячі осіб. Село популярне серед спелеологів через наявність печер у околицях.