Двом депутатам з Хмельниччини заборонили контактувати з Тимошенко: суд наклав обмеження на 65 нардепів

Вищий антикорупційний суд заборонив голові фракції “Батьківщина” Юлії Тимошенко контактувати з 65 народними депутатами, серед яких двоє представників Хмельницької області — Юрій Заславський та Сергій Мандзій. Рішення ухвалене в рамках запобіжного заходу у справі, яку розслідують НАБУ та САП. Тим часом суддя ВАКС Віталій Дубас заявив про безпрецедентний тиск на суд з боку народних депутатів під час судових засідань.

Справа голови фракції “Батьківщина” Юлії Тимошенко у Вищому антикорупційному суді набула широкого розголосу не лише через саму суть обвинувачень, а й через скандальні інциденти під час судових засідань та безпрецедентний тиск на суддів.

Хмельничани у списку заборонених контактів

Як повідомив Центр протидії корупції, під час обрання запобіжного заходу Юлії Тимошенко суд наклав на неї низку зобов’язань. Одне з них — заборона контактувати з 65 народними депутатами, які можуть бути свідками або фігурантами у справі.

У цьому списку опинилися двоє депутатів, обраних від Хмельницької області:

Юрій Заславський — народний депутат від фракції “Слуга народу”, обраний за загальнодержавним багатомандатним округом.

Сергій Мандзій — народний депутат від фракції “Слуга народу”, обраний за загальнодержавним багатомандатним округом.

За інформацією Центру протидії корупції, серед 65 народних депутатів, з якими Тимошенко зобов’язали не спілкуватися, більшість — представники фракції “Слуга народу”.

“Деякі з них мають підозри від НАБУ і САП, деякі — фігуранти журналістських розслідувань”, — зазначили в ЦПК.

Інцидент у залі суду

Ситуація навколо слідчого судді ВАКС Віталія Дубаса, який розглядає клопотання НАБУ та САП у справі Юлії Тимошенко, набула небаченого розголосу після серйозного інциденту під час судового засідання.

Події розгорнулися 19 січня 2026 року під час розгляду клопотання прокурора САП про арешт майна депутатки та її чоловіка. Під час обговорення один із присутніх почав вигукувати на адресу слідчого судді образливі вислови та прямі погрози.

На вимогу судді особа представилася народним депутатом. Суддя попередив про неприпустимість такої поведінки та можливість притягнення до адміністративної відповідальності за прояв неповаги до суду. Проте це не зупинило порушника.

Відмова залишити зал суду

Ситуація загострилася після того, як слідчий суддя оголосив про необхідність проведення закритого судового засідання та вимагав залишити залу суду всім присутнім, окрім учасників судового провадження.

Ціла низка осіб, які не приховували свого статусу народного депутата, почали словесно погрожувати судді та детективу НАБУ і відмовилися залишити зал судового засідання.

Суддя прийняв рішення перевести слухання до іншої вільної зали, де мали бути присутніми лише учасники провадження — сторона захисту та детектив НАБУ. Однак низка осіб продовжила вчиняти неправомірні дії.

Депутати відштовхували працівників судової охорони, продовжували вигукувати образи та погрози. Вони також зайшли до іншої зали, де мало продовжитися засідання з розгляду клопотання про арешт майна, чим унеможливили його належне проведення.

Заява про тиск на суд

Після цих подій суддя Віталій Дубас звернувся до Вищої ради правосуддя та Генерального прокурора із заявою про втручання в діяльність суду з боку народних депутатів.

У своєму зверненні він детально описав, як депутати зневажливо ставилися до процесу, вигукували образи та демонстрували поведінку, несумісну зі статусом учасників судового процесу.

Ця заява актуалізувала хронічну для української системи правосуддя проблему — публічний тиск на суд та цілеспрямовану делегітимацію судової влади через політичні кампанії.

Політичний контекст

Прихильники Юлії Тимошенко у своїй публічній риториці трактують судовий процес як політично вмотивований та подають його як інструмент політичного переслідування напередодні виборів.

Вищий антикорупційний суд у цій логіці заздалегідь оголошується упередженим, а суддя персоналізується як “виконавець замовлення”. Такий підхід фактично виводить суддю за межі професійної нейтральності ще до ухвалення будь-якого рішення.

У результаті формується паралельний “суд громадської думки”, де правові аргументи сторін процесу та юридичний аналіз підміняються політичними оцінками та емоційними звинуваченнями.

Системна проблема тиску на суди

Експерти зазначають, що подібні технології тиску на суд застосовуються представниками різних ідеологічних таборів. Ярлик “ручного суду” навішують і на ВАКС, і на Печерський районний суд, використовуючи практично ідентичний набір інструментів дискредитації.

Зокрема, 4 січня 2026 року Центр протидії корупції оприлюднив пост щодо голови Печерського районного суду міста Києва, в якому назвав його “гарантом ручного правосуддя”. Фундація DEJURE на чолі з Михайлом Жернаковим також відома своїми нападами на Печерський суд.

Показово, що в обох випадках суд ще не ухвалив остаточного рішення, проте його легітимність наперед ставиться під сумнів, а суддів публічно дискредитують.

Межа між критикою і втручанням

Українське законодавство та міжнародні стандарти, зокрема практика Європейського суду з прав людини, визнають право на критику суду. Однак ЄСПЛ чітко розмежовує допустиму критику та втручання у здійснення правосуддя.

Системне приниження суддів, кампанії з навішування ярликів і публічна дискредитація — це не форма контролю чи антикорупційної діяльності, а різновид тиску, що підриває саму ідею справедливого суду.

Європейський суд з прав людини у справі “Марко Тешич проти Сербії” зробив висновок, що адвокат має право гостро критикувати дії суду в межах провадження, якщо це потрібно для захисту клієнта, а не для особистої образи судді.

Водночас ЄСПЛ у рішенні по справі Прагер і Обершлік проти Австрії зазначив про необхідність зважати на особливу роль, що її відіграє в суспільстві судова система. Суд як гарант правосуддя має користуватися довірою загалу, тому може виникати необхідність захистити суддів від безпідставної і деструктивної критики.

Наслідки для судової системи

Парадокс полягає в тому, що різні політичні сили декларують боротьбу за верховенство права, однак їхні дії призводять до протилежного ефекту:

• Демотивують суддів ухвалювати непопулярні, але законні рішення
• Формують у суспільстві уявлення, що “правильний суд” — це суд, який підтримує “свою” сторону
• Закріплюють переконання, що незалежний суд в Україні неможливий за визначенням

Коли всі суди оголошуються “ручними”, а всі судді — “злочинцями”, право як інструмент справедливості поступається місцем політичній доцільності.

Що далі

Справа Юлії Тимошенко продовжує розглядатися у Вищому антикорупційному суді. Голова фракції “Батьківщина” зобов’язана дотримуватися всіх накладених судом обмежень, включаючи заборону контактів з 65 народними депутатами.

Для двох хмельницьких депутатів — Юрія Заславського та Сергія Мандзія — потрапляння до цього списку означає, що будь-які їхні контакти з Тимошенко можуть бути розцінені як порушення умов запобіжного заходу та мати правові наслідки.

Водночас ситуація навколо справи продовжує залишатися напруженою, а дискусія про межі допустимої критики суду та тиску на судову владу набуває все більшої гостроти.

---

Довідка: Вищий антикорупційний суд (ВАКС) створений у 2019 році для розгляду справ про корупційні злочини, вчинені високопосадовцями. Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) є органами, які розслідують та підтримують обвинувачення в таких справах.

Запобіжний захід — це передбачена законом міра процесуального примусу, що застосовується до підозрюваного чи обвинуваченого для запобігання можливості переховуватися від слідства та суду, перешкоджати встановленню істини або вчиняти інші злочини.