ТЦК мобілізувало священика РПЦ на Хмельниччині: УПЦ МП раптом згадала про міжнародні конвенції

Представники ТЦК мобілізували настоятеля храму УПЦ МП у селі Редвинці протоієрея Максима Москальчука. У Хмельницькій єпархії РПЦ назвали це “незаконним викраденням” і нагадали про міжнародні конвенції, які захищають священнослужителів від призову. Священик погодився служити в ЗСУ, але відмовився брати зброю через церковний сан. Ранок 28 січня виявився несподіваним для настоятеля Свято-Покровського храму села Редвинці Хмельницького районного округу. Протоієрей Максим Москальчук, кліrik Хмельницької єпархії УПЦ Московського патріархату, дорогою на роботу зустрівся з представниками територіального центру комплектування.

Версія УПЦ МП: “незаконне викрадення”

Пресслужба Хмельницької єпархії УПЦ оприлюднила драматичну заяву про те, що сталося зі священиком.

«У середу зранку, 28 січня, по дорозі на роботу отець незаконно був затриманий представниками ТЦК, в нього насильно забрали телефон та проти його волі повезли у Хмельницьке міське ТЦК», — йдеться у повідомленні єпархії.

Представники РПЦ у своїх соцмережах використали ще більш емоційні формулування, заявивши, що військовослужбовці ТЦК “незаконно викрали і повезли в невідомому напрямку” священнослужителя.

Використання слова “викрадення” для опису звичайної процедури мобілізації, яку пройшли вже сотні тисяч українців, виглядає щонайменше іронічно.

Раптова любов до конвенцій

В УПЦ МП раптом згадали про міжнародне право та конвенції, зазначивши, що священнослужитель не може бути призваний до війська і тим більше не має права брати до рук зброю.

«Це не лише порушення прав людини, а й грубе ігнорування духовної місії, яку несе пастир», — наполягають у єпархії.

Показово, що структура, яка більше двох років фактично підтримувала “русский мир” та агресію проти України, раптом стала експертом з міжнародних конвенцій саме тоді, коли це торкнулося одного з їхніх священиків.

Варто нагадати, що патріарх Кирило благословляв російських військових на війну проти України, а багато священиків РПЦ відкрито підтримували “спецоперацію”. Але коли справа дійшла до мобілізації власного кліру — одразу згадалися і конвенції, і права людини.

“Невідомий напрямок”

Особливо іронічно звучить фраза про “невідомий напрямок”, куди начебто повезли священика. У єпархії повідомили:

«Протоієрей Максим Москальчук погодився вступити до лав Збройних сил України, але брати в руки зброю відмовився, так як йому це забороняє сан священика, після чого його загрузили в автобус та повезли у невідомому напрямку. Зв’язку з ним немає».

“Невідомий напрямок” у випадку мобілізації зазвичай означає військову частину або навчальний центр. Це не таємниче зникнення, а стандартна процедура, через яку проходять усі мобілізовані.

Відсутність зв’язку теж пояснюється просто — у мобілізованих забирають телефони на період оформлення та первинної обробки. Це звичайна практика, а не “насильницьке позбавлення зв’язку”.

Готовність служити без зброї

Варто відзначити, що сам протоієрей Максим Москальчук, за словами єпархії, погодився вступити до лав ЗСУ. Він лише відмовився брати зброю, посилаючись на заборону, пов’язану з церковним саном.

Це адекватна позиція. У Збройних силах України є безліч посад, які не передбачають безпосереднього використання зброї — медики, капелани, логісти, спеціалісти з комунікацій, тиловики.

Якщо священик справді готовий служити Україні, але без зброї — для нього знайдуться відповідні завдання. Військові капелани, до речі, виконують надзвичайно важливу роль, підтримуючи бойовий дух військових та надаючи духовну допомогу.

Правові аспекти

Щодо законності мобілізації священнослужителів — це питання дискусійне. Дійсно, існують міжнародні конвенції, які передбачають особливий статус духовенства. Однак українське законодавство під час воєнного стану не містить абсолютної заборони на мобілізацію священиків.

Крім того, статус УПЦ МП в Україні наразі є предметом багатьох юридичних процесів, включно з розглядом питання про її можливу заборону через зв’язки з агресором.

Якщо священик вважає мобілізацію незаконною, він має право оскаржити її в судовому порядку. Це цивілізований спосіб вирішення спору, а не емоційні заяви про “викрадення” в соцмережах.

В соціальних мережах новина про мобілізацію священика РПЦ викликала переважно іронічні коментарі.

“Нарешті РПЦ зможе на практиці помолитися за українську перемогу”, — пишуть користувачі.

“Тепер розуміють, що таке призов? Може, й парафіяни їхні теж зрозуміють”, — зазначають інші.

Багато хто вказує на подвійні стандарти: коли мобілізували звичайних українців — мовчали, коли торкнулося їхнього священика — одразу про конвенції згадали.

Протоієрей Максим Москальчук, як і всі мобілізовані, пройде медичну комісію, оформлення та визначення придатності до служби. Якщо він справді готовий служити, але без зброї — військові знайдуть для нього відповідну посаду.

Якщо ж він або його єпархія вважають мобілізацію незаконною — можуть звертатися до суду. Українська правова система працює навіть під час війни.

Єдине, що точно не спрацює — це спроби представити звичайну мобілізацію як “викрадення” та посилання на міжнародні конвенції від структури, яка роками ігнорувала набагато серйозніші порушення міжнародного права.

---

Довідка: УПЦ Московського патріархату (УПЦ МП) — релігійна організація в Україні, яка до травня 2022 року офіційно перебувала в юрисдикції Московського патріархату РПЦ. Наразі веде судові процеси щодо можливої заборони через зв’язки з агресором.

Село Редвинці — населений пункт у Хмельницькому районному окрузі Хмельницької області.

Міжнародні конвенції дійсно передбачають особливий статус духовенства, але їхнє застосування залежить від національного законодавства, особливо в умовах воєнного стану.

Кожен громадянин України має рівні обов’язки перед державою. Навіть у рясі.